Думки Секрети іранського ракетного трансферу: що ще Тегеран міг передати РФ, окрім балістики
Іран може допомогти Росії не тільки з балістичними ракетами, зазначає військовий експерт Іван Киричевський. Він звертає увагу на іранські технології щодо крилатих ракет, завдяки яким РФ може збільшити виробництво Х-101 і "Калібрів".
Iван Киричевський Військовий аналітик 
788
Related video
По ірано-російському ракетному трансферу
Що стосується балістики – поки рано поспішати із заявами по типу оперативно-тактичних ракет, які Іран міг передати Росії, ну і відповідно які цілі та на яку глибину будуть таргетуватись.
Ну бо раз на то пішло, згадувані у ЗМІ Fath-360 – це зменшена копія Fateh-110, котрі на дальність мінімум 300 кілометрів, тому є великий шанс, що ми всі зараз колективно поплутаємось в очікуваннях, і іранські балістичні ракети полетять на значно більшу глибину й будуть завдавати значно більших руйнувань, чим уявлялось до того.
Але як взагалі показує практика, щось достеменно виявити по типах ракет в розпорядженні росіян можна лише після того, як будуть виявлені та досліджені уламки цього ракетного озброєння.
Так було і по північнокорейських KN-23, і по перших епізодах застосування гіперзвукового "Циркона" для ударів по Україні.
Тим паче, що воєнно-політичне керівництво Ірану у своїх міркуваннях по передачі ракет росіянам навряд чи керується західною логікою "ескалації/деескалації", скоріше – як той чи інший "трансфер" зброї може відповідати їх уявленням про "шлях джихаду проти невірних".
А от наступний момент, на який у нас чомусь не звернули належної уваги – технології по дозвуковим крилатим ракетам, типу як Х-101 та "Калібр", якими росіяни били по нашій енергетиці.
Мінфін США у своєму пакеті санкцій по іранських суб'єктах згадав зокрема одне КБ, яке передавало свої напрацювання росіянам по силових установках для крилатих ракет.
Без двигуна ніяка ракета до цілі не полетить, яка б там електроніка не стояла. А нюанс в тому, що на Х-101 як ракеті повітряного базування та "Калібрі" як ракеті морського базування стоїть один і той же тип силової установки – ТРДД-50 (тільки з різними модифікаціями), який виготовляється лише на одному підприємстві – "ОДК-Сатурн".
Очевидно, що потужності по виробництву двигунів є одним із лімітуючих факторів у здатності російського ВПК виготовляти далекобійні крилаті дозвукові ракети.
І тут цілком можливо, що іранські ракетники якраз встигли надати "консультацію" своїм російським "колегам", як їм спростити виробництво ракетних двигунів, знизити технологічний рівень і натомість збільшити випуск інструментів для ударів по нашій енергетиці.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Джерело
Важливо Іранська балістика на озброєнні РФ: чим небезпечні ракети Fath-360 і в чому їхня специфіка