Ексклюзиви Російсько-українська війна Посилення мобілізації в Україні Повістки безробітним і тим, хто працює в чорну. Навіщо набирати до ЗСУ за принципом сплати податків
Принцип "воюй або працюй" набув конкретики: реєстр "Оберіг" масово формує повістки для безробітних і працевлаштованих неофіційно. Чи допоможе це комплектувати ЗСУ професійними солдатами, неясно. Опитані Фокусом експерти ставлять запитання, чому влада досі не придумала адекватного механізму мобілізації.
Тенденції мобілізації в Україні можуть зміститися в бік принципу величини сплати податків до бюджету. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль згадав про принцип "воюй або працюй", презентований ним ще 27 серпня 2024 року на форумі "Україна 2024. Незалежність". Завдяки такому підходу 98% одержувачів повісток поштою були офіційно не працюючі люди.
У серпні глава уряду заявляв про чотири кроки уряду для збору на оборону країни, включно з виведенням ринку праці з тіні. У бюджеті заклали понад 500 мільярдів гривень на заробітну плату військовим, закупівлю обладнання та фінансування українського оборонпрому.
До моменту цієї заяви Шмигаля в Україні налічувалося менше ніж 8 мільйонів офіційних робочих місць, а підтримка військових вимагала щонайменше 10 мільйонів працюючих.
Тепер сформовані через реєстр "Оберіг" повістки надсилають тим, хто не заплатив жодної гривні податків і ніде не зареєстрований.
"Пріоритет у мобілізації сьогодні надається людям, які не працюють, безробітним. Відповідно, основу принципу ["воюй або працюй"] вже втілено. Тільки 2% повісток за останні два місяці було відправлено працюючим людям", — заявив глава уряду 7 листопада на Київському міжнародному економічному форумі.
Реєстри дають змогу відстежити, чи платить людина податки, незалежно від того, найманий вона працівник, підприємець чи самозайнятий. "Оберіг" підтягує цю інформацію і під час формування повісток можна побачити, чи безробітна людина.
"Є ціла низка професій і робочих місць, які працюють у тіні та не платять податки, що критично важливі для бюджету та Збройних сил. У державі не може бути людей, які стоять осторонь війни", — зазначив глава уряду.
ТЦК не дивляться на "білі" зарплати
Українці щодня бачать примусову мобілізацію на вулицях, причому силові дії працівників ТЦК стали буденністю. Військкоми не дивляться на способи оформлення на роботу, а бронювання від служби в армії не надається за принципом "плати в бюджет", нагадує старший партнер адвокатської компанії "Кравець і Партнери" Ростислав Кравець.
Заступниця міністра з питань цифровізації Катерина Чорногоренко ще в липні 2024 року говорила про надсилання повісток за принципом таргетованої реклами, а не залежно від оформлення трудової діяльності. Генштаб ЗСУ надсилає запит за критеріями, щоб у людини не було відстрочки або броні. Своєю чергою ТЦК формують списки і працюють із кожним військовозобов'язаним.
Кравець каже, що повістки вручають усім військовозобов'язаним, а не виключно тим, хто працює в тіні. Підприємці, які виплачують "білу" зарплату, скаржаться на мобілізацію співробітників і самі ризикують опинитися на фронті.
"У Міноборони говорили про відправлення повісток не за принципом виплат податків. Прем'єр-міністр, мабуть, не радився з Міноборони перед озвучуванням статистики", — зауважує юрист.
Боротьба з доходами в конвертах чи полювання на людей?
Сплата податків — не завжди доказ офіційної зайнятості в Україні. Фіктивне працевлаштування давно стало вельми поширеною річчю: роботодавець може закрити вакансію по блату, щоб забезпечити пенсійні відрахування знайомому або родичу.
В уряді не врахували інтереси самозайнятих, які менше платять податків, ніж ті, хто офіційно працює у великих компаніях, зауважує економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ.
"А як бути з ФОПами, які платять податки як суб'єкти підприємництва? В Україні сформувався величезний тіньовий сектор, у ньому працює кілька мільйонів осіб. У ТЦК немає баз для перевірок працевлаштування, військкоми вручають повістки всім військовозобов'язаним", — міркує економіст у бесіді з Фокусом.
Пріоритизацію відбору солдатів у ЗСУ за принципами виплат податків Кущ вважає дивною.
"Людина може працювати в тіні, але в неї на утриманні батько-інвалід. З реальністю цей підхід явно не корелює. Ідея не отримає хорошу оцінку суспільства, як і модель економічного бронювання зі збором 20 000 гривень на місяць за працівника", — зазначає Кущ.
Закон про мобілізацію поклав на роботодавців обов'язок сприяти поповненню ЗСУ — роздавати повістки і привозити працівників у ТЦК. Через це величезна кількість людей звільнилася і заробляє гроші поза податковим полем. Тепер заявляється про автоматичну розсилку повісток, замість того, щоб налагодити адекватний процес мобілізації, додав він.
"Почніть із принципів роботи ТЦК на вулицях і прозорих перевірок військово-лікарських комісій, які визнають усіх здоровими", — радить економіст.
Нагадаємо, у Міноборони хочуть поліпшити застосунок "Резерв+" і дати українцям можливість повторного оновити особисті дані. Новий функціонал дасть змогу швидко змінювати дані про фактичне місце проживання.
Фокус раніше писав, що не всі дані, що зберігаються в паперовому форматі в ТЦК, відображаються в "Резерв+". Проблеми часто виникають із завантаженням результатів військово-лікарської комісії.