Відкриття можливої «суперземлі» менш ніж за 20 світлових років від нашої планети дає вченим нову надію в пошуках світів, здатних підтримувати життя. Міжнародна команда дослідників, серед яких науковці з Пенсильванського університету (Penn State), назвала екзопланету GJ 251 c «суперземлею», адже за даними спостережень вона майже вчетверо масивніша за Землю й, імовірно, має кам’яну структуру.
«Ми шукаємо саме такі планети, тому що вони — наш найкращий шанс знайти життя поза межами Землі», — пояснив Суврат Махадеван, професор астрономії в Penn State і співавтор дослідження, опублікованого в The Astronomical Journal.
Науковець зазначив, що ця екзопланета знаходиться в «зоні життя», або так званій «зоні Золотоволоски» — на оптимальній відстані від своєї зорі, де на поверхні може існувати рідка вода, якщо планета має відповідну атмосферу.
Протягом десятиліть саме пошук планет, на яких можливе існування води — а отже, і життя, — спонукав астрономів створювати найсучасніші телескопи та комп’ютерні моделі, здатні вловлювати навіть найслабші сигнали зоряного світла.
Останнє відкриття стало результатом двадцятирічних спостережень і, за словами Махадевана, є одним із найперспективніших кроків у пошуку ознак життя поза Сонячною системою. Планету виявили за допомогою Habitable-Zone Planet Finder (HPF) — високоточного інфрачервоного спектрографа, який розщеплює світлові сигнали на окремі спектри. Цей прилад встановлено на телескопі Hobby-Eberly в обсерваторії МакДональда (Техас). Сам HPF створили дослідники з Penn State, щоб шукати планети, подібні до Землі, у придатних для життя зонах навколишніх зірок.
«Ми назвали його “Пошукачем планет у зоні життя”, тому що шукаємо світи, де може існувати рідка вода. Це було головною метою нашої місії», — пояснив Махадеван. — «Це відкриття — один із найкращих кандидатів для пошуку ознак атмосфери, яка може свідчити про життя, у найближчі п’ять-десять років».
Команда проаналізувала величезний масив даних, зібраних телескопами по всьому світу за більш ніж два десятиліття. Астрономи спостерігали «хитання» зорі GJ 251, спричинене гравітаційним впливом планет. Спочатку вони уточнили характеристики вже відомої внутрішньої планети GJ 251 b, що обертається навколо зорі кожні 14 днів. Потім додали нові високоточні вимірювання HPF і виявили другий, сильніший сигнал із періодом 54 дні, який вказував на наявність ще однієї, набагато масивнішої планети — GJ 251 c.
Результати підтвердили за допомогою NEID-спектрометра, створеного вченими Penn State і встановленого в обсерваторії Кітт-Пік (Арізона).
«Ми перебуваємо на передовій технологій і методів аналізу», — зазначив Корі Бірд, головний автор дослідження. — «Для безпосереднього зображення цієї планети потрібне нове покоління телескопів, але не менш важливі й інвестиції у розвиток наукової спільноти».
Однією з найбільших проблем, за словами Махадевана, є відокремлення сигналу планети від активності її зорі. Сонячні плями або спалахи можуть імітувати рух, подібний до впливу планети, створюючи хибні сигнали.
Щоб відфільтрувати шум, науковці застосували складні комп’ютерні моделі, які аналізують зміни сигналів у різних довжинах хвиль.
«Це надзвичайно складне завдання — відокремити слабкі сигнали планети від магнітних “бур” поверхні зорі», — пояснив Махадеван.
Він підкреслив, що такі відкриття вимагають сучасних приладів, складного аналізу даних і багаторічної співпраці між науковими інститутами.
«Це чудовий приклад сили міждисциплінарних досліджень у Penn State», — додав Ерік Форд, професор астрономії та астрофізики. — «Завдяки поєднанню високоточних даних і найновіших статистичних методів нам вдалося перетворити спостереження на відкриття, що прокладає шлях до майбутніх досліджень життя за межами Сонячної системи».
Хоча безпосередньо побачити цю планету нині неможливо, наступне покоління телескопів зможе дослідити її атмосферу й, можливо, виявити хімічні ознаки життя.
«Ми завжди дивимося в майбутнє, — сказав Махадеван. — Це стосується і нових технологій, і підготовки молодих учених, які продовжать пошук придатних для життя світів».
Відкриття GJ 251 c стало важливим кроком у цьому напрямі. Планета ідеально розташована для подальших спостережень за допомогою 30-метрових наземних телескопів нового покоління, які зможуть безпосередньо знімати подібні «суперземлі».
«Ми поки не можемо підтвердити наявність атмосфери чи життя на GJ 251 c, але це надзвичайно перспективна ціль для майбутніх досліджень», — підсумував учений. — «Це лише початок — і найцікавіше ще попереду». Джерело
Джерело: portaltele.com.ua