Вчені вже давно знають, що рослинність на Землі змінюється під впливом клімату, діяльності людини та інших факторів. Однак нове дослідження показало несподівану річ: за останні десятиліття «центр» глобальної рослинності поступово зміщується на північний схід. Це означає, що жива оболонка планети — біосфера — повільно перебудовується, а місця, де зосереджене найбільш активне сезонне зростання рослин, змінюють своє розташування.
Дослідження провів міжнародний колектив науковців на чолі з екологічним дата-аналітиком Мігелем Маєчею з Лейпцизького університету. Вони проаналізували десятки років супутникових спостережень за рослинністю та спробували визначити умовну точку, яка відображає «центр маси» всієї зелені на планеті. Такий підхід дозволив перетворити складні глобальні процеси на один вимірюваний показник і відстежити, як він змінюється з часом.
Щороку рослинність Землі формує своєрідну «зелену хвилю», що рухається разом із сезонами. Влітку в Північній півкулі активніше ростуть ліси та рослини, і умовний центр рослинності зміщується на північ. Узимку ж він повертається ближче до екватора. За даними дослідження, приблизно в середині липня цей центр розташовується поблизу Ісландії, тоді як наприкінці лютого — біля узбережжя Ліберії в Західній Африці.
Щоб порівняти зміни між різними роками, вчені використали незвичний метод. Вони умовно «зважували» рослинність планети: регіони з густішим листям отримували більшу «вагу». Завдяки цьому вдалося визначити центр маси всієї рослинності — точку, яка показує, де на планеті зосереджена основна частина сезонного зростання рослин. Саме її і відстежували упродовж десятиліть.
Результати показали чітку тенденцію: цей центр поступово зміщується на північний схід. Якщо рух на північ можна пояснити потеплінням клімату та подовженням вегетаційного періоду, то східний зсув став для дослідників несподіванкою. Вчені вважають, що його можуть спричиняти регіони з активним «озелененням» — зокрема Індія, Китай і Росія, де за останні десятиліття збільшилася площа рослинності.
Однією з причин цього явища може бути підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері. Більша кількість CO₂ іноді стимулює фотосинтез, дозволяючи рослинам виробляти більше органічних речовин. Крім того, у деяких регіонах довші теплі сезони та інтенсивніше землеробство також сприяють збільшенню рослинної маси. Водночас цей ефект має свої обмеження: посухи, лісові пожежі та екстремальна спека можуть навпаки гальмувати ріст рослин або навіть знищувати їх.
Велику роль у глобальних змінах відіграє Північна півкуля. Саме тут зосереджена більшість суші та, відповідно, рослинності. Через це будь-які зміни в північних лісах і сільськогосподарських регіонах сильно впливають на загальний баланс. Спостереження показують, що весна тут починається раніше, а осінній спад росту рослин настає пізніше, ніж раніше.
Особливо швидко «зелений центр» почав рухатися в останні десятиліття. За період з 1983 по 2021 рік він зміщувався на північ приблизно на 1–1,5 милі (близько 1,6–2,4 км) щороку. Після 2010 року темпи змін стали ще швидшими: під час періоду, коли центр зазвичай знаходився найдалі на півдні, він почав зміщуватися на північ майже на 9 миль (понад 14 км) щороку.
Таке прискорення може мати серйозні наслідки. Якщо сезонні зміни рослинності відбуваються швидше, ніж очікують наукові моделі, це впливатиме на сільське господарство, ліси, екосистеми та навіть міграції тварин.
Щоб зрозуміти, як ситуація може розвиватися далі, дослідники використали кліматичні комп’ютерні моделі. Вони підтвердили загальну тенденцію руху рослинного центру на північ і схід. У сценаріях із вищими викидами парникових газів зміщення на схід може навіть переважати північний напрямок.
Вчені також вважають, що подібний підхід можна застосувати не лише до рослинності. Такий самий принцип «центру маси» можна використовувати для відстеження змін океанічних кольорів, снігового покриву або температурних аномалій. У майбутньому це може стати простим індикатором стану планети.
За словами дослідників, спостереження за рухом цієї умовної точки дозволяє буквально «бачити», як змінюється жива поверхня Землі. І якщо тенденція збережеться, вона може стати одним із найочевидніших сигналів того, що клімат і екосистеми планети продовжують швидко трансформуватися. Дослідження опубліковано в науковому журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Джерело: portaltele.com.ua