Проблеми з психічним здоров’ям дедалі частіше стають причиною тривалих лікарняних і відсутності людей на роботі. У багатьох країнах це перетворюється не лише на серйозну соціальну проблему, а й на значне економічне навантаження. Нове дослідження норвезьких науковців показує, що один із сучасних підходів до психотерапії може допомогти людям швидше повертатися до роботи — і водночас заощадити суспільству мільярди.
Йдеться про поєднання метакогнітивної терапії з так званим «фокусом на роботі». Такий підхід допомагає людям змінити ставлення до власних думок і переживань, а також вирішити проблеми, які заважають повернутися до професійного життя. За словами дослідників, ця стратегія може скоротити тривалість лікарняних настільки, що економічна вигода для суспільства може перевищити витрати на лікування майже втричі.
Дослідження провели науковці з Норвезького університету науки і технологій (NTNU). У ньому взяли участь 236 людей, які перебували на лікарняному через проблеми з психічним здоров’ям. Частина учасників — 121 людина — почала проходити терапію одразу після включення до дослідження. Інші були змушені чекати десять тижнів у черзі, після чого отримали той самий курс лікування.
Результати показали помітну різницю. Уже через 12 тижнів після початку лікування 42% тих, хто отримав терапію відразу, змогли повернутися до роботи. Серед тих, хто перебував у групі очікування, за той самий час повернулися лише 18%. Водночас після завершення терапії результати в обох групах зрештою стали однаково позитивними.
Навіть у межах цього відносно невеликого дослідження економічний ефект виявився відчутним. За підрахунками дослідників, лише завдяки скороченню тривалості лікарняних для групи, яка почала лікування одразу, вдалося зекономити приблизно 9,5 мільйона норвезьких крон.
Якщо ж подивитися на проблему ширше, потенційна економія може бути значно більшою. У 2017 році в Норвегії близько 223 тисяч людей перебували на лікарняному через психічні розлади. До 2024 року ця цифра зросла до 327 тисяч — майже на 47%. При цьому лише тривалі лікарняні, пов’язані з тривожністю та депресією, щороку коштують норвезькій економіці приблизно 71 мільярд крон.
Метакогнітивна терапія, яку використовували у дослідженні, відрізняється від багатьох традиційних методів психотерапії. Вона не зосереджується безпосередньо на змісті думок людини — наприклад, на тому, чому виникає певна тривога чи негативні переживання. Натомість основна увага приділяється тому, як людина реагує на свої думки.
Згідно з цією концепцією, самі думки та емоції виникають природно і не обов’язково є проблемою. Набагато більшою проблемою стає постійне занепокоєння, нав’язливе обдумування негативних сценаріїв або спроби повністю контролювати власні думки. Саме ці процеси можуть підтримувати і посилювати психічні розлади.
Терапія допомагає людям навчитися інакше ставитися до внутрішніх переживань: не намагатися постійно їх контролювати, а дозволяти думкам і емоціям з’являтися і зникати природним чином. Такий підхід розробив британський психолог Адріан Веллс, і численні дослідження вже показали його ефективність у лікуванні тривожності та депресії.
Ще одна важлива складова нового підходу — це увага до професійного життя людини. Психотерапевти під час лікування обговорюють із пацієнтами їхню роботу, умови праці та можливі перешкоди для повернення на робоче місце. Наприклад, це можуть бути конфлікти в колективі, професійне вигорання або навіть випадки цькування на роботі.
Мета такого підходу — допомогти людині якомога швидше повернутися до нормального життя. Під час терапії пацієнтів можуть запитувати, що саме заважає їм знову працювати, як їхні переживання впливають на роботу і які альтернативні стратегії можуть допомогти впоратися зі складними ситуаціями.
Найбільш обнадійливі результати ця терапія демонструє саме у випадках тривожних розладів і депресії — двох найпоширеніших причин тривалих лікарняних. За словами дослідників, приблизно 70% пацієнтів після проходження курсу метакогнітивної терапії повністю одужують, а повторне повернення симптомів трапляється значно рідше, ніж після багатьох інших видів лікування.
Науковці вважають, що ширше впровадження такого підходу може одночасно покращити якість життя людей із психічними розладами та значно зменшити економічні втрати від тривалих лікарняних. Результати дослідження опубліковані в науковому журналі eClinicalMedicine.
Джерело: portaltele.com.ua