Під поверхнею Марса знайшли сліди гігантських магматичних систем: відкриття змінює уявлення про еволюцію планет
Міжнародна група вчених з Оксфордського університету представила нове дослідження, яке може суттєво змінити наше розуміння геологічної історії Марса. Аналіз сейсмічних даних показав, що мільярди років тому під поверхнею Червоної планети існували величезні магматичні системи, схожі на ті, що формували земну кору. Результати роботи опубліковані в журналі Nature Astronomy.
Довгий час Марс вважався так званою планетою зі «статичною літосферою». На відміну від Землі, його поверхня не розділена на рухомі тектонічні плити, які забезпечують вулканічну активність, утворення континентів і постійне оновлення кори. Саме тому багато дослідників припускали, що складні геологічні процеси, характерні для Землі, на Марсі були неможливими.
Однак нові дані свідчать про протилежне.
Основою дослідження стали вимірювання, отримані посадковим модулем NASA InSight, який із 2018 року вивчав внутрішню будову Марса за допомогою сейсмометра. Аналізуючи хвилі від марсотрусів і падінь метеоритів, науковці звернули увагу на загадкову межу, розташовану приблизно за 24 кілометри під поверхнею планети.
Щоб з’ясувати природу цього шару, дослідники змоделювали сотні можливих варіантів складу марсіанських порід і порівняли їх із сейсмічними даними. Найкраще пояснення виявилося пов’язаним із двома різними типами гірських порід: під межею переважають ультраосновні породи, багаті на залізо та магній, тоді як вище залягають основні породи з більшим вмістом кремнезему.
На думку авторів роботи, у далекому минулому великі об’єми розплавленої магми накопичувалися глибоко під поверхнею Марса. Поступово вони розділялися: важкі мінерали осідали внизу, а легші та більш еволюціоновані магматичні розплави піднімалися ближче до поверхні. Подібні процеси сьогодні спостерігаються під вулканічними дугами Землі й відіграють важливу роль у формуванні континентальної кори.
Особливо цікаво, що ця підземна структура, ймовірно, простягається на сотні або навіть тисячі кілометрів у північній півкулі Марса. Це означає, що планета могла мати не окремі ізольовані вулкани, а масштабну взаємопов’язану магматичну систему. Раніше вважалося, що таке явище можливе лише на Землі.
Відкриття має важливе значення не лише для дослідження Марса. Геологічні процеси такого масштабу безпосередньо впливають на формування атмосфери, кругообіг летких речовин і води, а також створення умов, сприятливих для життя.
Науковці зазначають, що якщо Марс зміг сформувати настільки складну кору без тектоніки плит, то подібні механізми можуть існувати й на інших кам’янистих планетах. Це розширює список світів, які потенційно могли або можуть бути придатними для життя, навіть якщо вони не мають геологічної активності, подібної до земної.
Таким чином, нове дослідження не лише відкриває невідомі сторінки історії Марса, а й змушує переглянути уявлення про те, які саме умови необхідні для формування придатних для життя планет у Всесвіті.
Джерело: portaltele.com.ua