Ми звикли думати, що складне мислення неможливе без внутрішнього діалогу. Коли розв’язуємо задачу, плануємо день або робимо важливий вибір, здається, що мозок «говорить» сам із собою. Однак нове дослідження нейронауковців Массачусетського технологічного інституту ставить це уявлення під сумнів.
Вчені отримали переконливі докази того, що мова та логічне мислення працюють у мозку як окремі системи. Навіть люди з тяжкими мовними порушеннями після інсульту змогли успішно розв’язувати складні логічні задачі, а ділянки мозку, відповідальні за обробку мови, під час цього майже не активувалися.
Результати дослідження опубліковані в журналі PNAS.
Давня суперечка: чи потрібна мова для мислення?
Питання про зв’язок між мовою і мисленням хвилює філософів та науковців уже тисячі років. Багато дослідників вважали, що люди використовують мову як інструмент мислення: ми нібито формуємо думки у словах, а потім оперуємо ними.
Є й вагомі причини так думати. Складні думки, як і речення, мають структуру: їх можна розкладати на частини та поєднувати у більш складні конструкції.
Проте команда під керівництвом професорки MIT Евеліни Федоренко припустила, що мозок може відокремлювати процес міркування від процесу мовлення. Ми часто користуємося словами, коли пояснюємо рішення або обговорюємо проблему, але сама логіка може працювати інакше.
Як перевірити логіку без мови?
Це було головною складністю дослідження. Зазвичай науковці пояснюють учасникам завдання словами і отримують словесні відповіді. Щоб обійти цю проблему, дослідники співпрацювали з фахівцями з Лондонського університетського коледжу та залучили двох людей, які перенесли інсульт із серйозним ушкодженням мовних зон мозку.
Ці люди мали великі труднощі з розумінням і продукуванням мови. Але чи втратили вони здатність логічно мислити?
Числа та візерунки замість слів
Учасникам запропонували не словесні задачі, а логічні ігри з числами та геометричними фігурами.
В одному завданні потрібно було визначити приховане правило, яке перетворює один набір чисел на інший. Наприклад, цифри могли розташовуватися у зворотному порядку або певні числа потрібно було відкидати. В іншому завданні учасники бачили матрицю з візерунків і мали вибрати фігуру, яка правильно її доповнює.
Результат виявився несподіваним: люди з тяжкими мовними порушеннями справлялися не гірше за здорових учасників. Ба більше, вони могли пояснювати знайдені правила жестами або малюнками.
Що показала МРТ?
Дослідники також просканували мозок здорових добровольців під час розв’язання логічних задач.
Спочатку вони визначили мовні ділянки мозку, а потім порівняли їхню активність під час різних видів міркування: пошуку прихованого правила та дедуктивних висновків на кшталт:
- «Якщо м’яч червоний, то він великий. М’яч червоний. Чи великий він?»
Виявилося, що мовні області мозку майже не активувалися ні під час індуктивного, ні під час дедуктивного міркування. Це означає, що мозок може виконувати логічні операції без залучення системи, яка обробляє слова.
Чому це важливо?
Відкриття має не лише теоретичне значення.
Для людей з афазією
Лікарі давно знають, що втрата мовлення не означає втрату інтелекту. Людина з афазією може грати в шахи, розв’язувати судоку або керувати фінансами, хоча їй важко говорити. Нове дослідження дає цьому чітке нейробіологічне підтвердження: мовні труднощі не є показником низьких розумових здібностей.
А що з штучним інтелектом?
Цікаво, що результати можуть бути важливими і для розвитку AI. Сучасні великі мовні моделі навчаються виключно на тексті й створюють текст у відповідь. Вони часто виглядають так, ніби міркують.
Людський мозок, схоже, працює інакше: мова та логіка в ньому не тотожні. Дослідники припускають, що порівняння цих двох систем може допомогти створювати нові покоління штучного інтелекту.
Мислення — ширше за слова
Дослідження MIT не заперечує, що мова дуже корисна для організації думок. Вона допомагає нам навчатися, планувати та передавати ідеї іншим людям. Але головний висновок звучить набагато глибше: людський розум не обмежується словами. Логічне міркування може існувати навіть тоді, коли мовлення серйозно порушене.
Можливо, внутрішній голос, який ми чуємо під час роздумів, — це не сама думка, а лише один зі способів, яким мозок робить її зрозумілою для нас.
Джерело: portaltele.com.ua