Зміст
- Передумови для реалізації проєкту
- Законодавче підґрунтя
- Хто висловився на підтримку добудови ХАЕС
- Значення для майбутньої відбудови
Регулярні відключення світла продовжують залишатися звичною справою для українців, адже ситуація в енергосистемі продовжує бути складною через постійні обстріли з боку Росії. Країна-агресор здійснює удари по електростанціям, підстанціям, лініям електропередачі. В результаті цього, Україна вже третю зиму поспіль стикається із значним дефіцитом електроенергії. Для вирішення цієї проблеми вкрай необхідним є будівництво нової генерації.
Одним із проєктів, в рамках якого планується збудувати потужне та надійне джерело виробництва електроенергії, є добудова третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Цей проєкт реалізує оператор атомних електростанцій – НАЕК "Енергоатом". В компанії назвали наступні перевагами проєкту: високий ступінь будівельної готовності згаданих енергоблоків ХАЕС (третього – 75%, четвертого – 28%) та можливість придбати вже готові реакторні установки в Болгарії і добудувати блоки за порівняно нетривалий термін (2,5-4 роки).
Проєкт "Енергоатома" відповідає баченню керівництва держави, яке визначило атомну енергетику як пріоритет на майбутнє. Зокрема, про важливість розвитку саме атомної енергетики під час презентації Плану стійкості наголосив президент Володимир Зеленський.
"Завдяки своїм можливостям в енергетиці (Україна, – ред.) може бути геополітично в Європі серед перших. Звичайно, це більшою мірою стосується часу після війни, але передумови для цього маємо створити вже ми зараз. Атомна генерація – очевидний наш пріоритет", – сказав Зеленський, виступаючи в парламенті 19 листопада 2024 р.
Передумови для реалізації проєкту
Однією із переваг проєкту є той факт, що наявність готових будівельних конструкцій значно знижує вартість кошторису добудови. "Будівництво атомного енергоблоку "з нуля" – дуже дорого, один блок коштує близько 10 мільярдів доларів. Тому, враховуючи високий ступінь готовності, буде значно простіше і дешевше добудувати існуючі енергоблоки", – зазначив в коментарі для РБК-Україна голова експертно-аналітичної ради "Українського аналітичного центру" Борис Кушнірук.
До фактору вже готових конструкцій третього і четвертого енергоблоків також треба додати наявність українських висококваліфікованих кадрів та виробництв для завершення будівництва атомних енергоблоків. Таку думку раніше висловив радник голови правління АТ "Київський науково-дослідний та проєктно-конструкторський інститут "Енергопроект" Юрій Малахов.
"Наша країна має достатньо технічної бази та кваліфікованих фахівців у сфері проєктування, будівництва та експлуатації. Близько 75% обладнання для ХАЕС виготовлялося в Україні, і цей потенціал можна відновити. У нас є потужності для виробництва труб, кабельної продукції, насосного обладнання та інших необхідних компонентів. Крім того, важливо зазначити, що саме Київський інститут "Енергопроект" розробляв проєкт енергоблоків, починаючи з етапу вибору майданчика… Ми маємо все необхідне для реалізації цього проєкту", – сказав Малахов.
Також компанія "Енергоатом" вже знайшла постачальника реакторного обладнання – це Болгарія. "Є домовленість з Болгарією про постачання в найкоротші строки обладнання ядерних реакторів для цих енергоблоків за більш ніж прийнятними цінами", – говорив у липні цього року в. о. голови правління "Енергоатому" Петро Котін.
Справа у тому, що третій та четвертий енергоблоки були збудовані під реактори типу ВВЕР-1000, єдиним виробником яких на сьогодні є Росія. Проте, майже всі працюючі українські енергоблоки побудовані з такими реакторами, більше того, за часи незалежності, Україна успішно замістила все російське обладнання, в тому числі відмовилася від купівлі російського ядерного палива і перейшла до роботи із альтернативним постачальником – американською компанією Westinghouse.
В рамках цього проєкту українська сторона знову успішно найшла альтернативу укладання договору з росіянами – це купівля у Болгарії двох реакторів, які вона шість років тому купила у російського "Атомстройекспорту" (підрозділ "Росатома"), але так і не використала. Такий підхід дозволяє порівняно швидко збудувати енергоблоки ХАЕС, оскільки не потрібно витрачати час на виготовлення нових реакторних установок та не потрібно взаємодіяти з країною-агресором. Єврокомісія вже заявила, що контракт на купівлю реакторів може бути профінансованим за кошти ЄС, переговори з болгарською стороною ще ведуться.
Разом з тим, "Енергоатом" активно проводить підготовчі роботи на території Хмельницької АЕС, готуючи майданчики третього та четвертого енергоблоків до розгортання більш масштабних робіт. Зокрема компанія забезпечила будмайданчик відповідною спецтехнікою, підрядники готують до роботи необхідне обладнання. Також український оператор залучив до цього проєкту – американську інжинірингову компанію Westinghouse, яка є виробником ядерного палива для українських реакторів ВВЕР-1000 та ВВЕР-440. Партнер буде відповідати за аналіз аспектів, які буде необхідно додати до початкового проєкту енергоблоків, щоб підвищити їх рівень безпеки.
Свою увагу на питання безпеки в коментарі для РБК-Україна звернув головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус. За його словами, на сьогодні ймовірність атаки російськими дронами чи ракетами атомної генерації все ж лишається нижчою у порівнянні з іншими електростанціями.
"Ми бачимо, що Російська Федерація системно завдає шкоди генерації України, але вона не чіпає атомну генерацію. Я думаю, що це невипадково. Партнери Росії – Китай та Індія – говорять країні-агресору, щоб вона не переходила межі і не атакувала об’єкти атомної енергетики. Це означає, що вірогідність атаки атомних електростанцій є нижчою у порівнянні з усіма іншими видами генерації енергії. Як на мене, це мотивуючий фактор (для будівництва нової атомної генерації, – ред.)", – прокоментував Ус.
Важливою передумовою для реалізації проєкту є наявність в Україні досвіду з добудови атомних енергоблоків у часи незалежності. На цьому раніше наголошував голова правління АТ "Київський науково-дослідний та проєктно-конструкторський інститут "Енергопроект" Юрій Сапожников. Він зазначав, що будівельні конструкції третього та четвертого енергоблоків вже перевірені та підтверджені як надійні для продовження робіт, вони зможуть служити щонайменше 50 років після введення блоків в експлуатацію.
"Україна вже має досвід завершення будівництва атомних енергоблоків як незалежна держава. Тепер ми маємо знову активізувати ці зусилля, адже добудова ХАЕС – це питання не лише енергетики, а й економіки та національної безпеки. Це не просто проєкт, це стратегічна інвестиція у майбутнє країни", – підкреслив Сапожников.
Законодавче підґрунтя
Згідно чинного законодавства, в Україні неможливо почати будівництво атомного енергоблоку без погодження Верховною Радою, тому ще в квітні цього року законопроєкт "Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС" був внесений Кабінетом міністрів на розгляд профільного парламентського комітету.
17 червня Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг схвалив законопроєкт і станом на сьогодні він очікує розгляду в парламенті у першому читанні.
Під час обговорення в комітеті, законопроєкт отримав схвальні відгуки від багатьох народних депутатів. Зокрема представник від "Слуги народу" Сергій Нагорняк висловив впевненість, що плани збудувати додаткові атомні енергоблоки, які перед собою ставить "Енергоатом", можна виконати.
Прийняття цього законопроєкту відкриє для "Енергоатома" шлях до переговорів із фінансовими установами щодо залучення кредитного фінансування, подальшого укладання контрактів із постачальниками обладнання, підрядними організаціями щодо проведення проєктних, будівельних та монтажних робіт.
Хто висловився на підтримку добудови ХАЕС
Також свою підтримку проєкту висловили міжнародні стейкхолдери. Зокрема, голова Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі 5 грудня заявив, що плани "Енергоатома" з добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС – своєчасні і побажав подальшого просування проєкту. Також він ініціював роботу місії технічної підтримки, яка буде допомагати забезпечити інтеграцію нових компонентів у вже існуюче обладнання на майданчику ХАЕС, що значно підвищить довіру до проєкту з погляду ядерної безпеки.
Фото: гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі (Getty Images)
У статті від 5 листопада 2024 р. старшого наукового співробітника Інституту зовнішньополітичних досліджень Стівена Бланка для аналітичного центру Atlantic Council згадується про геополітичне значення проєкту та наголошується, що для Болгарії та країн Заходу є дуже важливим не втратити можливість підтримки України у добудові енергоблоків ХАЕС.
"Передача надлишкового ядерного обладнання Болгарії Україні допомогла б задовольнити потреби Києва у виробництві електроенергії, а також стала б серйозною поразкою для стратегії Росії як в Україні, так і на Балканах. Збільшення ядерно-енергетичного потенціалу України посилить економічні перспективи країни та змусить Україну врешті-решт замінити Росію як основного постачальника електроенергії до Європи у післявоєнний період. Це робить придбання Україною обладнання болгарської АЕС значущою можливістю для Заходу, яку не можна втратити", – йдеться у статті центру Atlantic Council.
На підтримку проєкту також висловилися більшість респондентів соціологічного опитування, яке у вересні цього року провела група "Рейтинг". За її даними, майже 80% опитаних позитивно оцінюють ініціативу добудови атомних блоків на Хмельницькій АЕС (41% – "цілком позитивно", 36% – "скоріше позитивно"), найбільше добудову енергоблоків підтримує молодь України.
Значення для майбутньої відбудови
Реалізація даного проєкту забезпечить нові генеруючі потужності, які вкрай необхідні для стабільного енергозабезпечення потреб населення та підприємств України у майбутньому.
"Потрібно нагадати, що до початку повномасштабної війни Україна мала 15 енергоблоків, враховуючи Запорізьку АЕС. Зараз фактично ми шести блоків позбавлені, також у нас пошкоджені великі ТЕС і ТЕЦ, тому у нас суттєво не вистачає великої генерації. Як тільки почне розвиватися післявоєнна економіка ми стикнемося з тим, що у нас немає достатнього виробництва електроенергії для розвитку нашої промисловості», – пояснив Богдан Кушнірук. Він додав, що саме проєкти в атомній енергетиці можуть забезпечити значну кількість виробленої електроенергії за прийнятною ціною.
В коментарі для РБК-Україна, віцепрезидент бізнес-об’єднання енергетичних компаній Energy Club Іван Григорук зазначив, що загальна потужність добудованих енергоблоків буде становити 2,2 ГВт.
"Два нових атомних блоки Хмельницької АЕС – це додаткових 2,2 ГВт електричної потужності в енергосистемі. Це дуже суттєво в нинішніх умовах. Це нейтрально вуглецева енергія і вона буде належати державній компанії, що вкрай важливо. Особливо в контексті формування низьких тарифів за електроенергію для побутових споживачів та прийнятних цін для промисловості і середнього бізнесу. Що в свою чергу зробить виробництво товарів і надання основних послуг конкурентними як на внутрішньому так і міжнародних ринках", – сказав Григорук.
За словами Івана Уса, завдяки розвитку атомній генерації, Україна має можливість стати експортером електроенергії в ЄС. "Перетворення України в перспективі на країну з потужною генерацією, навіть атомною, дасть нам можливість отримати ринки збуту цієї енергії (в сусідніх європейських країнах, – ред.)", – прокоментував Ус.
До реалізації проєкту будуть залучені тисячі будівельників, науково-проєктних організацій, частина коштів з проєкту буде виділятися на соціальну сферу, проєкт створить мультиплікаційний ефект в економіці. Масштабні проєктні та будівельні роботи дадуть поштовх до подальшого розвитку атомної енергетики, яка вже є найбільшим виробником електроенергії в Україні. Важливо зазначити, що в проєкті буде відсутня російська складова, що ще раз доводить факт незалежності України у сфері атомної енергетики.