В Україні продовжують активно впроваджувати практику використання як укриття споруд подвійного призначення. В майбутньому, коли укриття будуть не потрібні, в них можуть бути спортзали, складські рішення чи навіть підземні музеї.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга Народу" Олени Шуляк.
Вона пояснила, що з листопада 2022 року в Україні почав діяти Закон 2486-IX – "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій".
Він передбачає посилені вимоги до цивільного захисту та обов’язкову наявність укриттів, споруд подвійного призначення та інших інженерно-технічних заходів. Причому така практика не є чимось унікальним – багато країн саме у такий спосіб забезпечують захист населення від потенційних загроз.
"Ця практика – типова для багатьох країн, тобто не є суто українським ноухау. У дуже багатьох країнах так влаштована система цивільного захисту і споруди подвійного призначення – звична норма. Такі споруди використовують як паркінги, складські приміщення, або навіть влаштовують там підземні ринки, бари, ресторани, торгівельні центри і, як не дивно, музеї. За потреби ці приміщення можуть легко виконати свою першочергову функцію", – зазначила Шуляк.
Вона навела ряд прикладів. Так, у Ізраїлі приміщення і споруди подвійного призначення є і багатоквартирних житлових будинках, і громадських будівлях. У житлових їх використовують як господарські приміщення, для зберігання велосипедів, дитячих візочків, кладових. Також там можуть бути студії для репетицій і звукозапису, спортзали, танцювальні студії, бари, місця для молитви тощо. Логіка у тому, щоб за потреби туди можна було швидко дістатися.
"В офісних приміщеннях їх використовують як кімнати для переговорів. У бізнес-центрах – як коворкінги. Або також розміщують там ресторани, місця для відпочинку тощо. Загалом, можливість використовувати укриття для більш ніж однієї мети часто робить багатоцільове укриття привабливим для власника, оскільки це дозволяє їм повернути інвестиції його облаштування у будинку або будівлі. За потреби приміщення подвійного призначення може бути використано за призначенням", – пояснила голова комітету містобудування.
До прикладу вона привела також досвід Стокгольму, де бомбосховище Клара – одне з головних цивільних бомбосховищ міста, розташоване у його центрі. Воно було побудоване під час холодної війни і досі класифікується як укриття. У мирний час є паркінгом на 296 паркомісць, переважно для довготермінового паркування.
Цікавий також досвід Фінляндії. Загалом 85% приміщень укриттів там управляються приватними особами, тому вони використовують їх з практичними цілями – як спортивні чи торгові центри, гаражі, складські приміщення тощо.
"Не менш важливо, що європейські країни також переоблаштовують занедбані ще з часів Другої світової війни укриття. Там розміщують музеї, місця для відкриття нових барів, клубів і магазинів. Наприклад, цікавим є досвід Німеччини. Її проєкт Bunker Wohnen – приклад того, як занедбане укриття може стати навіть житловим будинком. Його квартири використовують верхній поверх бункера разом із додатковим рівнем, побудованим на даху, як житлову площу, а нижній рівень використовується зазвичай як гараж для паркування", – розповіла Шуляк.
За її словами, приклад Bunker Wohnen демонструє, наскільки різноманітно можна працювати з колишніми бомбосховищами. І навіть якщо базові конструкції складно змінити, додавання кількох поверхів може забезпечити можливість будівлі мати нові активні функції, а не бути лише паркінгом.
Шуляк також привела приклад Великої Британії, яка використала лондонський занедбаний бункер у Лондоні біля станції метро Clapham North для сільськогосподарського стартапу Zero Carbon Food. Під час Другої світової війни це місце було притулком для 8000 лондонців. А тепер його перетворили на підземну ферму, де компанія на площі у приблизно 1 гектар вирощує різноманітні овочі та мікрозелень, використовуючи методи гідропонного землеробства.
Крім цього, примітним є досвід Китаю. У Шанхаї працює The Shelter – одне з найпопулярніших місць шанхайської музичної сцени. Заклад зайняв одне з тисяч колишніх бомбосховищ. Власники проєкту використовують інтер’єр сховища майже без змін, виставляючи це родзинкою закладу. При цьому, для них вести бізнес у колишньому бункері означає не тільки пропонувати місце з унікальною атмосферою. Є і практична складова – стабільна низька температура приміщення дозволяє зберігати напої та їжу без великих рахунків за електроенергію.
"Загалом, у Шанхаї під старими та новими комерційними будівлями знаходяться тисячі укриттів. Нині там розміщені овочеві ринки, бари, клуби і магазини. Тобто, повторюся, ця практика – досить розповсюджена у світі. Тож ми можемо запозичувати її і мати з одного боку безпечні місця на випадок воєнних дій, з іншого – ці місця можуть бути потенційно рентабельними точками для бізнесу", – резюмувала Олена Шуляк.
Нагадаємо, 1 лютого в Україні набрав чинності №4200-IX, згідно з яким почали штрафувати за недопуск громадян до укриттів. У випадку незабезпечення доступу до укриттів – штраф від 1700 до 3400 грн. За порушення правил утримання укриттів, що робить їх непридатними, – від 2550 до 5100 грн.
За повторне порушення протягом року – від 5100 до 8500 грн. А у випадку, якщо все це що призвело до загибелі людей чи інших тяжких наслідків, передбачено позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.