На Черкащині медики відділення інтервенційної радіології лікують судинні захворювання сучасними малоінвазивними методами.
Про це повідомили в пресслужбі Черкаської обласної лікарні.
Судини — важлива структура в організмі, від роботи якої залежить функціонування кожного органу. Це, як ніхто інший, розуміють у відділенні інтервенційної радіології Черкаської обласної лікарні, а тому за допомогою малоінвазивних втручань на судинах, аорті, її гілках успішно рятують життя пацієнтам, не просто усуваючи наслідки, а й причину хвороби.
Основна роль інтервенційної радіології — оптимізація кровопостачання тієї чи іншої ділянки органу шляхом ендоваскулярних втручань — операцій на судинах, які здійснюються за допомогою обладнання, що вводиться у просвіт судин через невеликі проколи шкіри. Спеціалісти відділення чітко візуалізують кожну судину, можуть через судини точково дістатися до будь-якого органу, відновити або за потреби припинити кровотік. Такий підхід до лікування має високу ефективність, мінімальні ризики й травматичність, є альтернативою відкритим оперативним втручанням.
Інтервенційну радіологію з 2008 року успішно розвиває на Черкащині спільно з командою медиків завідувач відділення інтервенційної радіології Черкаської обласної лікарні, серцево-судинний хірург Дмитро Паляничко. Медик розповів, які види оперативних втручань вони виконують та на скільки ефективним є таке лікування.
“Наше відділення 24/7 приймає пацієнтів з інфарктами, інсультами, критичною ішемією нижніх кінцівок, хворих з інших відділень. Оскільки наша лікарня — багатопрофільна, тому й втручання виконуємо різнопланові — на судинах будь-яких органів, — зазначив Дмитро Андрійович. — Золотий стандарт діагностики — ангіографія — чітка візуалізація судин за допомогою рентгенівських променів та рентгеноконтрастної речовини, яка дозволяє визначати тактику лікування”.
Головна мета таких втручань — врятувати життя або допомогти уникнути інвалідизації.
“Загалом інтервенційна радіологія містить широкий спектр оперативних втручань. Це інтервенційна кардіологія, яка займається виключно патологіями серця; інтервенційна нейрорадіологія передбачає судинні втручання неврологічних патологій. Є напрям судинної ендоваскулярної хірургії, де більшість випадків стосуються патологій нижніх кінцівок”, — пояснює Дмитро Паляничко.
За допомогою втручань відділення вирішує два принципових завдання — покращення кровопостачання, або навпаки — зменшення чи його припинення.
“При ішемічній хворобі серця, коли серцевому м’язу недостатньо кровотоку, ми розширюємо судини серця, імплантуємо стент, який відновлює просвіт і забезпечує нормальний кровотік. Так само й в судинах ніг. На будь-якому рівні ми можемо покращити кровотік і тим самим забезпечити нормальне кровопостачання у пацієнтів із цукровим діабетом, ураженням нижніх кінцівок, трофічними змінами, гангреною”, — зазначає медик.
Припинення кровотоку застосовують, наприклад, під час лікування міоми матки, геморагічного інсульту (крововиливу у мозок).
“Лікування міоми матки дуже часто закінчується видаленням органу, особливо прикро, коли жінка не встигла народити. Інтервенційна радіологія використовує альтернативне втручання — емболізацію маткових артерій. Спеціальними мікросферами ми заповнюємо праву й ліву маткові артерії, перекриваючи в них кровотік. Це не дає можливості розростатися пухлинній тканині, адже вона відчуває гостру нестачу кровотоку. Тож пухлинна тканина гине, а матка залишається життєздатною. Через деякий час кровотік відновлюється й жінка може народжувати, — коментує Дмитро Паляничко. — Припинення кровотечі в судині головного мозку відбувається шляхом емболізації аневризми головного мозку, використовується для лікування геморагічного інсульту”.
Важливий момент — вчасне та правильне лікування.
“Якщо інфаркт пролікований невчасно або неправильно, це призводить до стійкого порушення кровопостачання. Артерія залишилась закритою, кров по ній не потрапляє, відповідно гине ділянка, яку кровопостачала ця артерія. Або ж через неповноцінний кровотік серце не має достатньо сили для скорочення. Тоді по кровообігу відбуваються застійні явища: набряк ніг, задишка, а це вже незворотні явища серцевої недостатності. Аби цього не сталося, важливо відновити безперешкодний кровотік. Це дасть змогу уникнути ускладнень та інвалідності. Саме інтервенційна радіологія розв’язує такі проблеми”, — пояснив лікар.
Порушення кровотоку в нижніх кінцівках, його невчасне та неправильне лікування призводить до ампутації ноги й навіть летальних випадків. При чому, ампутація пальців, стопи чи нижньої кінцівки не розв’язує проблему, допоки не буде відновлений кровотік.
Починаючи з 2018 року кількість втручань на судинах зросла в рази. Нині ж спеціалісти відділення виконують до десяти втручань на добу. У складі команди працюють судинні хірурги, нейрохірурги, кардіологи.
Відповідальність за збереження життя й здоров’я пацієнтів лежить на спеціалістах сімейної медицини, медиках швидкої медичної допомоги.
Лікар зауважує, що перебування у стінах лікарні складає всього кілька днів, а весь інший час пацієнт має бути під пильним наглядом сімейного лікаря. Якщо ж допомога необхідна терміново, то завдання медиків екстреної допомоги — якнайшвидше доставити пацієнта у той заклад, де він отримає якісні послуги, аби не втратити дорогоцінний час на порятунок життя.
“Часто буває, що жителі з районів довгий час лікуються, ходять роками з паличкою й не знають, чому в них болять ноги. Тут сімейним лікарям варто запитати у людини про симптоми, вчасно направити до нас. Бо пацієнти потрапляють у вкрай запущеному стані: коли в них чорніють пальці або вони перестають спати вночі. Це свідчить про дефіцит кровотоку”, — зауважує лікар.
Втім навіть у складних випадках можливо врятувати пацієнта, вберегти від ампутації чи інвалідизації. Такі випадки особливо надихають працювати й розвивати цей напрям медицини, говорить медик.
“Особливо приємно, коли нам вдалось врятувати пацієнта, якому в інших медзакладах не змогли допомогти, або був дуже великий ризик летального випадку. Пишаюсь нашими досягненнями й тоді, коли знаю, що раніше на Черкащині ніхто таких втручань не виконував”, — стверджує Дмитро Паляничко.
Тож і надалі лікарі відділення, попри складну ситуацію в країні, воєнний стан, рухатимуться в напрямку розвитку цієї галузі медицини, а головне — докладатимуть максимум зусиль, досвіду та умінь, аби врятувати ще більшу кількість пацієнтів.