Із російського полону повернувся додому воїн із Канева Михайло Чебатарьов.
Про це повідомили в пресслужбі Канівської міськради.
У російському полоні військовослужбовець пробув два роки й сім місяців. Увесь цей час родина Чеботарьових жила у невизначеності, але вірила і сподівалася на повернення чоловіка, батька і дідуся додому. І от у травні цього року в межах масштабного обміну «1000 на 1000» Михайло Чеботарьов нарешті побачив рідну землю.
У полоні захисник втратив своє здоров’я, тож насамперед був направлений на лікування і лише зараз його на кілька днів відпустили додому – до рідного села Пекарі Канівської громади.
Також на Золотоніщині зустріли воїна Ігоря Шеяна, який повернувся з російського полону. Герой був три роки і три місяці у російській неволі. 7 липня він повернувся додому, до своїх рідних і односельців.
Раніше ми повідомляли, що Тальнівська громада зустріла з полону свого земляка — захисника України Андрія Ковриженка. Захисник був у полоні два роки.
Читайте інші матеріали:
Нагадаємо, черкащанин Мирослав Чорномор, який на посаді командира розвідділення 36 ОБрМП боронив Маріуполь, є вʼязнем виправної колонії в росії. Установа призначена для утримання засуджених до довічного позбавлення волі. Там серед снігів та морозів до -50°C відбувають покарання за найстрашніші вчинки маніяки, терористи, серійні вбивці, а серед них — українські воїни за захист своєї Батьківщини. Читати історію Мирослава Чорномора.
Раніше писали, що 17 липня 2024 року із російського полону повернувся черкащанин Олександр Таран. Журналісти видання «ВиЧЕрпно» поспілкувалися із ним, аби дізнатися, які жахи довелося пережити оборонцю України за понад два роки у ворожому полоні, чи мав він бодай якусь надію на повернення додому та яким його життя є наразі.
Також із російського полону повернувся житель Лисянки Олександр Котолуп. Наразі він проходить реабілітацію, але вже має амбітні плани на майбутнє.
Востаннє голос свого чоловіка черкащанка Анна Донець чула 24 квітня 2022 року. Захисник зник безвісти в Попасній. Журналісти видання «ВиЧЕрпно» поспілкувалися з координаторкою уповноваженого з питань зниклих безвісти в Черкаській області Анною, яка, чекаючи звістки про свого чоловіка, сама стала підтримкою для таких же родин.
Також спілкувалися із Валентиною Довгенко, яка чекає свого коханого, солдата бригади «Азов» Василя Шевчука. Хлопець уже майже рік вважається зниклим безвісти. Востаннє рідні мали з ним зв’язок 28 серпня 2024 року, коли він збирався на виконання бойового завдання. Опісля — жодної звістки про себе молодий хлопець так і не надіслав.