У кабінеті Анни Куліш панує тиша, спокій і світло. Саме тут вона щодня зустрічається з десятками пацієнтів, більшість із яких приходять не лише за медикаментами. Люди прагнуть, щоб їх справді почули. Анна Анатоліївна — неврологиня з десятирічним досвідом. Вона власниця приватної неврологічної практики KULISH Neurolab, а також веде прийом у Черкаській міській поліклініці №5. Стати лікаркою вирішила ще у школі, поєднавши любов до природничих наук і бажання спілкуватися з людьми.
Її підхід до медицини — це не тільки про фаховість, а й про людяність. Переконана: «Люди допомагають людям» — це не гасло, а щоденна практика уважності, терплячості й турботи. Бо пацієнт приходить не лише по рецепт, а й по розуміння. І коли лікар здатен не просто лікувати, а й чути — це і є основа довіри.
Як і кожен медик, Анна пам’ятає випадки, коли результатом було не просто одужанням, а справжнє друге життя. Один із таких стався ще під час роботи у лікарні швидкої допомоги:
«У пацієнтки на фоні нелікованого зуба розвинувся вторинний одонтогенний менінгоенцефаліт. Вона довго перебувала в тяжкому стані, в комі, фактично була на межі життя і смерті. Ми не знали, чи зможемо її врятувати, але спільними зусиллями вона повернулася до життя з мінімальним дефіцитом. Це для мене — найбільша нагорода», — ділиться лікарка.
З початком повномасштабної війни робота невролога зазнала кардинальних змін. Зросла кількість пацієнтів, які шукають допомоги не лише фізичної, а й психологічної.
«Люди часто не йдуть до психіатра, бо у нашому суспільстві ще досі вважається, що це соромно. Тому вони звертаються до невропатолога. Ми — перші, хто їх чує», — пояснює лікарка. «Пацієнти стають тривожнішими, багато хто потребує антидепресантів. Це — наслідки стресу й невпевненості, які ми зараз переживаємо. Якщо раніше антидепресанти я призначала раз на тиждень, то тепер — майже щодня», — додає вона.
За її словами, постійний стрес сприяє розвитку хронічних больових синдромів, мігрені, емоційних порушень. Після 2022 року збільшилася кількість пацієнтів із болями, що не знімаються анальгетиками. Ті, хто раніше приходив з головним болем, тепер приносять із собою глибоку тривогу, панічні атаки й безсоння. Все це вимагає медичного втручання.
Анна Куліш підкреслює, що для неї турбота про пацієнта — це не лише призначення ліків, а й створення комфортної атмосфери.
«Я завжди намагаюся зробити так, щоб людина почувалася зручно й могла відкрито розповідати про свої проблеми. Треба створити атмосферу довіри. Адже довіра до лікаря — це перший крок до одужання», — вважає вона.
Анна наголошує: профілактика — це те, що може зберегти здоров’я й заощадити гроші пацієнта. Тому щодня повторює, що лікувальна фізкультура — це найефективніший і найдешевший метод профілактики хвороб хребта.
«Якщо людина виділить хоча б хвилину для того, щоб просто постояти у планці, це зекономить кошти на лікування грижі, протрузії та інших захворювань хребта. Але чомусь про це часто згадують запізно», — зауважує лікарка.
Вона просить пацієнтів зрозуміти — медики лише допомагають їм на шляху до одужання, тоді як людина сама має бути зацікавлена у власному здоров’ї.
Дотримання рекомендацій, здорове харчування, приймання вітаміну D в осінньо-зимовий період, контроль холестерину й активний спосіб життя значно зменшують ризик розвитку інсульту й інших серцево-судинних захворювань. У неврології профілактика буквально продовжує життя пацієнтів, наголошує вона.
При призначенні препаратів Анна керується доказовістю, враховує супутні захворювання, застосовує індивідуальний підхід.
«Перше — це добре вивчений доказовий препарат. Друге — врахування індивідуальних особливостей пацієнта. Є категорія людей, з якими можна однозначно прогнозувати, що вони не прийматимуть антидепресантів. Перші два тижні може виникнути погіршення стану, тому пацієнти можуть кинути лікування. Тому дуже важливо враховувати індивідуальний профіль і супутні захворювання», — пояснює вона.
І додає, що створення комфортних умов на прийомі дозволяє пацієнтам відкрито говорити про свої проблеми й разом з лікарем рухатися до покращення стану.
Мрії про перемогу, медицину світового рівня й здорових пацієнтів
Анна Анатоліївна ділиться: найбільше її мотивують результати лікування й вдячність пацієнтів.
«Коли вони одужують чи почуваються краще, я розумію, що моя праця недаремна. Це надихає і дає сили йти далі», — каже лікарка.
Найкращий відпочинок для неї — це подорожі, зі зміною картинки та далі від буденних турбот. Колегам-медикам Анна Куліш також радить уміти розділяти особисте життя й роботу. Адже часто бачить, як навіть у неформальній обстановці лікарі продовжують говорити про діагнози. Щоб не вигорати, важливо вміти чітко розмежовувати ці сфери: коли повертаєтеся додому, треба перемкнутися на свої хобі або родину, наголошує вона.
Її мрія — щоб українці більше цінували своє здоров’я й дбали про профілактику. А ще — закінчення війни, перемога, збереження людських життів і розвиток медицини в Україні. Вона мріє про незалежну, сильну країну, де професія лікаря — престижна, де багато кваліфікованих спеціалістів, а медицина — одна з провідних у світі.
Цей матеріал створено у межах соціального проєкту «Люди допомагають людям» за ініціативи компанії «Polpharma». Ініціатива спрямована на підтримку медичної спільноти.