Після ворожих ударів по об’єктах критичної інфраструктури водолази ДСНС України у складних і небезпечних умовах виконали завдання, від яких напряму залежала безпека і стабільна робота енергетики. Мова йде про відновлення пошкоджень на одній зі столичних ТЕЦ.
Про це інформує пресслужба МВС України.
Підрозділ водолазів аварійно-рятувального загону спеціального призначення Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області був залучений до ліквідації наслідків пошкодження гідроспоруди, що забезпечує охолодження агрегатів однієї з ТЕЦ міста Києва. Унаслідок ворожої агресії було порушено цілісність конструкції – об’єкт почало затоплювати водою, а технічні умови не дозволяли працювати у стандартному режимі.
Завданням водолазів було максимально швидко відновити цілісність гідроспоруди. Роботи ускладнювалися конструктивними особливостями об’єкта: водолаз спустився у колодязь, після чого рухався вузькою шахтою розміром приблизно 1,5 на 0,8 метра до місця пошкодження.
«Об’єкт був технічно складний і небезпечний. Водолаз працював у вузькій шахті, без зв’язку, фактично “всліпу”. Саме тому ми активно залучали підводні роботи – щоб бачити стан водолаза і контролювати процес. Навіть із новітнім спорядженням ризики залишалися: холод, обмерзання металу, технічні збої. Але без цих робіт відновлення критичної інфраструктури просто неможливе», – розповів Андрій Власенко, заступник начальника загону — начальник групи спеціальних робіт підвищеної складності на водних об’єктах Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Черкаській області.
Додаткову небезпеку створювала армована конструкція — гідроакустичний зв’язок не працював, а сигнальний шнур був неефективним через поворот шахти під кутом 90 градусів. У таких умовах водолазні роботи виконувалися із залученням дистанційно керованих підводних апаратів, які забезпечували візуальний контроль і постійний моніторинг фізичного та психологічного стану водолаза.
«До виконання завдання було залучено вісім осіб особового складу, п’ять водолазів, медичного працівника, водіїв, техніків та інженерів. Роботи тривали шість діб. Процес неодноразово доводилося зупиняти через технічні несправності насосів, небезпечні прориви води та повітряні тривоги — у цей час спуски під воду заборонені», — зазначив полковник служби цивільного захисту Андрій Власенко.
Попри використання сучасного водолазного обладнання, спеціально відібраного і закупленого підрозділом, екстремальні температури створювали додаткові ризики: металеві елементи обмерзали, що могло призвести до небезпечної ситуації для водолаза.
За словами Андрія Власенка, окрім людського ресурсу, у роботах застосовували три типи підводних роботів, наданих міжнародними партнерами, зокрема з Данії та Франції. Особовий склад проходив на них спеціальні тренінги. Найефективніше себе показали апарати середнього та великого класу, а найменші використовувалися для безперервного нагляду за водолазом.
Подібні завдання водолази Державної служби України з надзвичайних ситуацій виконують не вперше. Раніше вони працювали й на одній із гідроелектростанцій каскаду Дніпра після масованих ударів дронами-камікадзе та ракетами — там очищали підводну територію від уламків вибухонебезпечних предметів, щоб відновлювальні роботи могли розпочатися безпечно.
«Для підтримання високого рівня підготовки кожен водолаз щорічно проводить не менше 180 годин під водою. Для особливо складних завдань передбачені спеціальні тренувальні полігони, кар’єри та глибини, що перевищують стандартні, де відпрацьовуються навички роботи з вибухонебезпечними предметами», — пояснив Андрій Власенко.
За словами рятувальників, атаки на критичну інфраструктуру не припиняються, а отже водолазні підрозділи й надалі залишаються одним із ключових елементів у системі безпеки та відновлення країни.
Джерело: vycherpno.ck.ua