Восени минулого року в Черкасах двоє молодиків жорстоко побили 28-річного чинного військового. Унаслідок цього інциденту йому було пошкоджено частину черепа. Наразі він має значні проблеми зі здоров’ям, а винуватці дотепер ані жодного разу цікавилися його станом, ані допомогали в лікуванні.
Деталі цієї резонансної історії читайте далі в матеріалі журналістів видання “ВиЧЕрпно”.
Що про цей інцидент відомо з офіційних джерел?
За інформацією, розміщеною на сайті Черкаської обласної прокуратури, наприкінці вересня 2024 року, в сквері біля ресторану “Чайку” в місті Черкаси 18-річний зловмисник та його 20-річний товариш завдали чисельних ударів кулаками в область голови людині. Унаслідок незаконних дій нападників, 27-річний потерпілий отримав тяжкі тілесні пошкодження й був госпіталізований до лікарні.
Протиправні дії 18-річного Яна Губатого кваліфіковані за ознаками кримінального порушення, передбаченого статтею 128 КК України, а саме — необережне тяжке тілесне ушкодження.
У коментарі журналістам видання “ВиЧЕрпно” в пресслужбі обласної прокуратури зазначили, що спершу зловмисника Яна Губатого помістили під варту з правом внесення застави, опісля — був звільнений з-під варти ще на етапі досудового розслідування. Із власних джерел нам відомо, що за нього внесли заставу в розмірі майже 250 тисяч гривень.
Інший зловмисник — 20-річний Даніїл Федоренко — обвинувачений за статтею 198 ККУ. Він перебував під домашнім арештом, однак, у зв’язку з виконанням ним усіх покладених процесуальних обов’язків та відсутністю ризиків, запобіжний захід йому не продовжили.
Наразі триває судовий розгляд, однак потерпілий та його мати хвилюються щодо затягування справи й хочуть, аби винуватців покарали якнайшвидше.
Потерпілий — чинний військовослужбовець Збройних Сил України
27-річний потерпілий Євгеній Вікторович Резнік народився 29 жовтня 1996 року в Черкасах.
1 липня 2024 року, на підставі указу президента України від 24.02.2022 р. №69|2022 “Про загальну мобілізацію”, був призваний на військову службу. Відтоді й дотепер Євгеній є військовослужбовцем частини А4955. За призначенням — дешифрувальних безпілотних літальних апаратів.
“Мій Женя ще тоді мав серйозні проблеми зі здоров’ям. Я — теж, оскільки маю онкологічне захворювання й І групу інвалідності. У нього були всі підстави залишитися, але він, як справжній чоловік, вирішив, що буде захищати Україну”, — розповіла журналістам видання “ВиЧЕрпно” мама потерпілого Тетяна Резнік.
Зважаючи на проведення лікування матері шляхом хімієтерапії, Євгеній Резнік у вересні 2024 року приїхав із Житомира до Черкас у 10-денну відпустку, аби допомогти їй та побути поряд у складний період.
“Ногою вдарили в спину й продовжували далі бити”: що розповідає про інцидент сам потерпілий?
Увечері, 29 вересня 2024 року, Євгеній Резнік пішов купити ліки для матері. Дорогою зайшов прогулятися в Сквер Богдана Хмельницького, на території якого розташований ресторан “Чайка”. Був одягнений у цивільне.
“У сквері я побачив свого приятеля. Він військовий, але теж був не у формі. Через травму, багато подій того вечора я забув. Пам’ятаю тільки, як мене ногою в спину вдарив невеликий хлопець. Ще один — більший — продовжив мене бити. Я зміг самостійно дістатися до лавки, однак знову отримав удар. І ще раз. Били в ліву частину голови. Потім я знепритомнів”, — пригадує події того вечора потерпілий Євгеній.
В обвинувальному акті йдеться про те, що 18-річний Ян Губатий, стоячи напроти потерпілого, завдав йому три удари долонями правої та лівої руки в ділянки лівої та правої щоки. Внаслідок указаних ударів, Євгеній Резнік не втримав рівновагу та впав на підлогу з плитковим покриттям, при цьому вдарившися правою потиличною ділянкою голови. У результаті вище вказаних необережних дій, Ян Губатий заподіяв потерпілому такі тілесні ушкодження: травми голови у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа (праві тім’яна та скроневу кістку з поширенням на основу черепа) з крововиливом під тверду та м’які мозкові оболонки в лівій лобно-скроневій ділянці та забоєм головного мозку тяжкого ступеня, крововиливів у м’які тканини правої лобової та правої потиличної ділянки голови.
“Мені зателефонували з Третьої міської лікарні й сказали, що мій син перебуває в реанімації. Він у комі. Стан дуже тяжкий. Медики зробили все можливе, але шансів на життя мало. Сказали, аби я молилася Богу. Тоді мій світ розірвався на тисячі маленьких шматків. Немає нічого гіршого, коли ти чуєш такі слова про свою дитину”, — розповідає мати потерпілого Тетяна Резнік.
Згідно з висновком експерта, тілесне ушкодження у вигляді травми голови супроводжувалося загрозливими для життя явищами та було небезпечним для життя, як у момент спричинення тілесних ушкоджень, так і у своєму клінічному перебігу. За ступенем тяжкості належить до тяжких тілесних ушкоджень.
“Уявіть собі — кажуть, що мого сина били долонями по щоках, а в нього зараз немає частини черепа. Як таке може бути, аби долонями череп зламали?” — додала пані Тетяна.
Тоді ж у потерпілого викрали телефон, павербанк, гроші в сумі дві тисячі гривень, а таблетки, які він купив для мами — потрощили.
В обвинувальному акті про грабіж написали так:
“Губатий Ян, точно знаючи, що мобільний телефон, здобутий злочинним шляхом, та належить потерпілому Резніку Євгенію, передав його Федоренко Даніїлу”.
Реабілітація довжиною в місяці й навчання знову розмовляти та рахувати
Потерпілий Євгеній Резнік перебував після побиття в комі близько десяти днів. Опісля на нього чекали місяці реабілітації та навчання заново виконувати базові речі.
“Приємно чути, коли твоя маленька дитина вперше каже слово “мама”, але я ні з чим не можу порівняти відчуття, коли твій син, після тривалої коми й ризику смерті, вперше при тямі вимовляє це слово. Тоді це було не лише радістю для мене, а й шансом, що він точно буде жити й зможете вибратися з цього жахливого стану”, — розповіла Тетяна Резнік.
Пізніше почався період відновлення. У черкаському реабілітаційно-оздоровчому центрі “Астра” пані Тетяна вчила свого сина ходити, жестикулювати, розбірливо говорити й сміятися.
У червні 2025 року Євгенія Резніка прооперували в Дніпрі. Йому встановили пластину на ушкоджену частину черепа. Коштувала вона близько восьми тисяч євро, однак для Євгенія це зробили безплатно.
“Після того, як Жені встановили пластину, він уже значно краще говорить. Майже все можна розібрати. Раніше ж із цим у нас були проблеми. Я мало розуміла його”, — додала мама потерпілого.
“Били по приколу”: за дев’ять місяців винуватці жодного разу не поцікавилися станом Євгенія
“Ще коли мій син був у комі, в лікарню прийшов слідчий. Я тоді вирішила його запитати, за що мого сина не били, а вбивали. Він спитав: “Вам правду сказати?”. Кажу: “так”. А він мені й каже: “По приколу”. Мого сина ледь не вбили “ПО ПРИКОЛУ”. Таке в голові не вкладається”, — розповіла журналістам видання “ВиЧЕрпно” мама потерпілого Тетяна Резнік.
Від дня інциденту й до сьогодні винуватці жодного разу не прийшли до потерпілого Євгенія Резніка, не поцікавилися його станом і не запропонували будь-якої допомоги.
Наразі вже відбулися шість судових засідань по цій справі. Потерпілий та його мама хвилюються, що її затягують, й хочуть, аби винуватців покарали якнайшвидше.
“Хочемо, аби про цю ситуацію дізналися всі Черкаси й зробили висновки”
Підтримує родину Резніків у цих складних життєвих обставинах один із учасників черкаської громадської організації ветеранів російсько-української війни “Честь маю” Віталій (своє прізвище виявив бажання не вказувати, — ред.).
Ветеран познайомився з потерпілим Євгенієм Резніковим випадково, коли навідував свого іншого побратима у госпіталі. Той розповів Віталію про інцидент, який трапився з Женею восени 2024 року.
“Мене дуже зачепила ця історія, бо вона сталася в той час, коли тисячі захисників гинуть на фронті, а в тилових Черкасах, виявляється, отак от можуть бити військових. Так не має бути. Завдавати тяжких тілесних ушкоджень військовому й не понести за це покарання — неприпустимо. Чому ми, військові, повинні терпіти це свавілля? Ми хочемо справедливості. Якщо людина винна — вона має нести відповідальність. Ми хочемо, аби про цю ситуацію дізналися всі Черкаси й зробили висновки”, — висловився в коментарі журналістам видання “ВиЧЕрпно” ветеран із Черкас Віталій.
Наступне судове засідання відбудеться 23 липня об 11:30. Журналісти видання “ВиЧЕрпно” й надалі інформуватимуть вас про розвиток цієї справи.
Якщо ви маєте бажання допомогти потерпілому військовому Євгенію Резніку, лишаємо реквізити:
- 4323 3473 9904 2529 — Тетяна Резнік (мама потерпілого)