Попри наближеність до лінії бойового зіткнення, місцева влада деяких прифронтових територіальних громад вже завершила або завершує створення програм комплексного відновлення і взялась за створення планів просторового розвитку.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга Народу" Олени Шуляк.
Актуальність останнього документу зумовлена зокрема необхідністю реалізувати заходи, затверджені у ПКВ, – це запорука якісного відновлення.
До такого висновку дійшли учасники тренінгового семінару "Відновлення та розвиток громад: успішні практики та обмін досвідом", проведеного Комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування спільно з Всеукраїнською асоціацією громад.
"Якісно розроблена ПКВ є основою для містобудівної документації, інших планувальних документів, зокрема стратегій розвитку. Це свого роду вхідні дані для створення більш стратегічних документів. Відтак, створюючи ПКВ громади не лише планують своє відновлення, а і подальший розвиток", – наголосила Шуляк.
Вона додала, що кілька десятків українських територіальних громад наразі вже здійснюють розробку планів просторового розвитку, втім деякі з них цей процес вже завершили попри те, що план просторового розвитку, який поєднує містобудівну і землевпорядну документацію – документ досить складний. Відповідно, його підготовка вимагає детального аналізу всіх аспектів життєдіяльності громади.
Під час заходу власним досвідом створення програми комплексного відновлення і комплексним планом просторового розвитку поділилася зокрема селищний голова Межівської територіальної громади Дніпропетровської області Володимир Зражевський, а також селищний голова Пісочинської громади Харківської області Олег Чернобай.
За словами Зражевського, завдяки створенню програми комплексного відновлення громада змогла сформувати конкретне бачення того, як вона повинна розвиватися – донині такого бачення не існувало. Документ громада розробляла рік, причому на початку цього шляху громадськість взагалі не дуже чітко розуміла для чого – тему і цілі ПКВ.
"Але серед українських територіальних громад ми були одними з перших, хто почав це робити і, власне, на той момент ще навіть не було методички як це правильно робити. Тому наразі наш досвід може стати у пригоді тим громадам, які зараз на початку цього шляху, або навіть на етапі роздумів, чи потрібно це робити. Наш досвід – досвід прифронтової громади, показує, які переваги має наявність програми комплексного відновлення, оскільки неможливо якісно управляти тим, чого ти не знаєш", – пояснив Зражевський.
Він навів приклад – у процесі створення ПКВ громада отримала більш чітке розуміння щодо покладів на її території титаново-цирконієвих руд та камʼяного вугілля. До цього місцева влада знала, що такі запаси на її території є, але завдяки створенню ПКВ отримали документальне підтвердження цього, що дає можливість оцінити це з точки зору інвестиційної привабливості.
При цьому, Зражевський наголосив – оскільки громада ще з 2014 року перебуває поблизу лінії бойового зіткнення, у місцевої влади було чітке розуміння, що розвиток громади буде специфічним у порівнянні з більш “мирними” регіонами України. Водночас, саме це зумовило і актуальність розроблення ПКВ.
У підсумку до ПКВ громади увійшли 74 проєкти, які охоплюють сферу відновлення житлового фонду, соціальної інфраструктури, обʼєктів ЖКГ, енергетичної і дорожньо-транспортної інфраструктури, захисту навколишнього середовища, розвитку місцевої і регіональної економіки.
"Ми розуміли, що проєкти з відновлення будуть фінансуватися за державні, власні і донорські кошти, відтак вони так чи інакше будуть обмеженими, тому ми відібрали тільки ті проєкти, які потенційно дадуть поштовх для розвитку території громади і їй самій. Всі з них ми оцифрували і зробили візуалізацію на картографічній основі – це дає можливість інвестору чітко бачити, у якого проєкту яке майбутнє, а відтак і перспективи його інвестицій. Власне, саме тому ми і почали деякі проєкти виконувати за власний кошт – для розуміння інвесторів, що наші проєкти реальні, нагальні і перспективні", – пояснив голова Межівської громади.
Відібрані у процесі створення ПКВ проєкти, додав він, загрузили на платформу DREAM – щоб була можливість залучати кошти на їх реалізацію. Водночас, наголошує Зражевський, на платформі недостатньо враховані можливості громад і самі громади, які вже розроблять або розробили ПКВ. DREAM, переконаний він, повинен врахувати ті проєкти, які сформовані на підставі ПКВ – наразі такого немає.
Щодо характеру обраних громадою проєктів відновлення Зражевський наголосив на важливості тих, які зосереджені, зокрема, на житловій політиці і функціонування державних інституцій. Щодо першого пункту, то його актуальність зумовлена тим, що за рахунок внутрішньо-переміщених осіб населення громади збільшилося на 36%. Важливість другого зумовлена тим, що ті чи інші державні інституції переміщуються з громади, що є мінусом для інвестора.
"Йдеться про комплекс послуг на рівні держави – ДПС, національний архів, медичні заклади. Вони переміщуються в адміністративні центри, а сільські території залишаються без цієї послуги. Це означає втратити інтерес інвестора до її функціонування. А відновлення можливе тоді, коли громадянин – мешканець громади, зможе отримувати цей комплекс послуг", – пояснює Володимир Зражевський.
Він також повідомив, що попри розміщення громади на прифронтових територіях місцева влада вже почала створювати комплексний план просторового розвитку, оскільки для реалізації тих заходів, які заплановані у ПКВ, потрібні зміни на рівні містобудівної документації.
"Для таких громад як наша план просторового розвитку не менш актуальний ніж програма комплексного відновлення. З одного боку, йдеться про одні і ті самі вихідні дані, які дають можливість громаді побачити свій потенціал. Але взяти до прикладу дані щодо наявності у нас титаново-цирконієвих руд – ми побачили, де і як вони розміщені географічно. Водночас, без ППР ми не зможемо визначити функціональні зони для їх розробки, тобто, не зможемо піти далі з цими даними. ПКВ цього не вирішує, а ППР – так. Тому, незважаючи на те, що ми прифронтова громада, ми маємо завершити ППР, щоб рухатись далі", – резюмував Зражевський.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.