Австралійський аутбек зазвичай асоціюється з безкраїми бурими рівнинами, спекою й пилом. Але навесні 2025 року ця звична картина раптово змінилася. Уздовж сотень кілометрів русел Купер-Крік пустеля несподівано зазеленіла, ніби хтось одним рухом оживив висохлий ландшафт.
У березні на захід Квінсленду обрушилися дощі, яких зазвичай вистачає на цілий рік — і все це менш ніж за тиждень. Вода стрімко побігла сухими руслами, затоплюючи рівнини, дороги й пасовища. Супутники NASA спостерігали за тим, як повінь розливається країною, а згодом так само швидко відступає, залишаючи після себе рідкісне видовище: зелену хвилю життя в самому серці пустелі.
З орбіти було видно, як невеликі поселення опинилися відрізаними від світу, а людей доводилося евакуйовувати гелікоптерами. Річки били історичні рекорди, а пустельні шосе тижнями залишалися під водою. Та коли повінь почала спадати, нові супутникові знімки показали іншу сторону цієї історії — уздовж Купер-Крік з’явилися яскраво-зелені смуги рослинності, що проросла з ґрунту, який не бачив вологи роками.
Купер-Крік є частиною басейну озера Ейр — унікальної річкової системи, де вода тече не до океану, а вглиб континенту. У звичайні роки озеро Ейр — це велетенська солона западина з тріщинами від спеки й мізерною кількістю опадів. Повністю наповнювалося воно лише кілька разів за всю історію спостережень. Проте цього разу супутники зафіксували, як озеро знову перетворюється на справжнє внутрішнє море. Місцеві кажуть, що масштаби повені можуть зрівнятися з легендарною подією 1974 року.
Такі повені — не просто катастрофа. Коли вода розливається сухими заплавами, вона пробуджує життя, яке чекало свого часу. У ґрунті роками зберігаються яйця дрібних ракоподібних та інших безхребетних, і вони масово вилуплюються майже одразу після приходу води. За ними з’являється риба, а слідом — птахи, що прилітають на гніздування. За лічені тижні формується цілий ланцюг життя там, де ще недавно панувала тиша й пил.
На піку повені під водою опинилися десятки мільйонів гектарів внутрішніх районів Австралії. Подекуди потоки змили родючий шар ґрунту, і на його відновлення підуть роки. Та водночас природа отримала потужний поштовх. Землевласники й екологи сходяться на думці: попри короткострокові втрати, у довшій перспективі біорізноманіття регіону лише виграє.
Велику роль у розумінні цих процесів відіграють супутники. Завдяки знімкам у різних діапазонах світла вчені можуть точно відрізняти воду, сухий ґрунт і живу рослинність. На таких зображеннях вода сяє яскраво-блакитним, свіжа зелень буквально світиться, а висохлі ділянки набувають рожево-бурих відтінків. Серії знімків дозволяють відстежувати, куди рухається вода і коли вона досягне віддалених озер і заповідників.
Для науковців повінь 2025 року стала рідкісною можливістю спостерігати, як пустельні екосистеми реагують на раптову появу води. Для місцевих мешканців — нагадуванням про суворий, але дивовижний характер цього краю. Тут повінь може принести руйнування, але водночас — і коротке, майже неймовірне відродження життя, яке багато хто бачить лише кілька разів за все життя.
Джерело: portaltele.com.ua