Експерименти підтвердили провідну роль мигдалеподібного тіла у обробці емоцій. Нейробіологи навчилися впливати на емоції, впливаючи ультразвуком на центр їхньої обробки в мозку – мигдалеподібне тіло. Захоплюючі експерименти проводилися в Оксфордському університеті, про їх результати можна прочитати на сторінках журналу Neuron.
Для зміни активності мигдалика застосовувався фокусований ультразвук низької інтенсивності – неінвазивний і тому безпечний метод стимуляції.
«Впливати на активність глибоких відділів людського мозку без хірургічного втручання раніше вважалося неможливим. Протягом багатьох років Оксфорд йде в авангарді розробки нової неінвазивної методики — ультразвукової транскраніальної стимуляції. Наше дослідження — перше, де ця стимуляція застосована до мигдалеподібного тіла людини, одного з головних центрів обробки емоцій, з одночасною реєстрацією надточних сигналів нейровізуалізації для оцінки викликаних змін», — каже нейробіолог Міріам Кляйн-Флюгге з Оксфордського центру інтегративної нейровізуалізації.
Як проводилося дослідження
Здоровим добровольцям спочатку короткочасно впливали ультразвуком на мигдалеподібне тіло, а потім їм треба було оцінити обличчя на екрані (лайк/дизлайк). Ефект стимуляції оцінювався за об’єктивними показниками: скануванням мозку методами нейровізуалізації з високою деталізацією та вимірюванням рівня головного гальмівного нейромедіатора ГАМК у точці дії.
Що воно показало
- Коли активність базолтатеральної мигдалики тимчасово приглушували, учасникам більше подобалися нейтральні (емоційно неоднозначні) особи , що говорить про зрушення емоцій у позитивному напрямку.
- Учасники також довше реагували на нейтральні і щасливі особи , що свідчить про зростання складність у розрізненні подібних емоційних сигналів.
- Нейровізуалізація показала, що стимуляція послаблює зв’язок мигдалеподібного тіла з іншими областями мозку та змінює його внутрішній хімічний баланс .
- Важливо, що ефекти виявилися специфічними : здатність вчитися на зворотному зв’язку не змінилася, а стимуляція іншої області мозку призвела до інших поведінкових зрушень.
«Ми сподіваємося, що наша робота дасть потужний поштовх розвитку цієї галузі досліджень. Мигдалеподібне тіло – це ключова область, робота якої порушується при афективних розладах, включаючи депресію та тривогу. У наших дослідах ми застосовували ультразвук до здорових учасників, наступним логічним кроком буде перевірка, чи можна відновити аномальний метаболізм мигдалеподібного тіла у хворих. Такі дослідження поки що можуть проводити лише одиниці центрів у світі. Подивимося, як ці механізми працюють у людей з афективними розладами», — наголосила дослідниця.
Джерело: portaltele.com.ua