Усередині імунної клітини знайшли «пружинний механізм», який може змінити лікування раку
Імунотерапія на основі Т-клітин за останні десять років стала одним із найбільших проривів у боротьбі з раком. У деяких пацієнтів вона дає вражаючі результати, змушуючи власну імунну систему знищувати пухлинні клітини. Проте для більшості видів раку такі методи або працюють слабко, або не працюють зовсім. Причина довгий час залишалася загадкою.
Нове дослідження вчених із Рокфеллерівського університету проливає світло на один із ключових механізмів роботи Т-клітин і може допомогти зробити імунотерапію значно ефективнішою.
Т-клітинний рецептор: головний «перемикач» імунної відповіді
У центрі відкриття — Т-клітинний рецептор (TCR). Це складний білковий комплекс, вбудований у мембрану Т-клітини. Саме він дозволяє клітині розпізнавати загрозу — наприклад, ракову або інфіковану клітину — і запускати імунну атаку.
Попри те, що TCR є основою майже всіх сучасних імунотерапій, донині вчені не до кінця розуміли, як саме він активується. Було відомо, з яких частин він складається, але перші секунди його «вмикання» залишалися прихованими.
Неочікуване відкриття: рецептор працює як «джек-ін-зе-бокс»
Дослідники застосували метод кріоелектронної мікроскопії (cryo-EM), який дозволяє побачити молекули у надзвичайно високій роздільній здатності. Ключовим моментом стало те, що TCR вивчали в умовах, максимально наближених до природних, а не в агресивних хімічних розчинах, як це робили раніше.
Вчені помістили рецептор у так звані нанодиски — мікроскопічні «латки» мембрани, які імітують справжнє клітинне середовище. І саме тоді сталося несподіване.
У неактивному стані TCR виявився щільно складеним і «замкненим». Але щойно він стикається з антигеном — молекулою, що сигналізує про небезпеку, — рецептор різко розкривається, ніби пружинна іграшка джек-ін-зе-бокс.
Раніше вважалося, що TCR завжди перебуває у відкритому стані й майже не змінює форму. Тепер стало ясно: саме ця механічна «пружина» запускає сигнал усередині клітини.
Чому цього не бачили раніше
Попередні дослідження проводилися з використанням детергентів, які фактично знімали мембрану з рецептора. Як з’ясувалося, без мембрани TCR втрачає «фіксатор» і передчасно розкривається. Через це вчені десятиліттями спостерігали вже активований стан і помилково вважали його базовим.
Лише повернувши рецептор у правильне ліпідне середовище, дослідникам вдалося побачити його справжню, «сплячу» форму.
Що це означає для лікування раку
Нове розуміння роботи T-клітинного рецептора відкриває практичні можливості:
- Точніше налаштування імунотерапії. Якщо змінювати «чутливість» цього механізму, можна змусити Т-клітини активуватися швидше або, навпаки, уникати помилкових атак.
- Розширення ефективності лікування. Сьогодні Т-клітинна терапія працює лише для окремих рідкісних пухлин. Краще розуміння активації рецептора може допомогти застосувати її до значно ширшого кола раків.
- Покращення вакцин. Детальна структура TCR дає змогу точніше проєктувати антигени, які ефективніше «вмикатимуть» імунну відповідь.
Глибша наука — кращі шанси для пацієнтів
Автори дослідження наголошують: це не просто ще одна структурна модель, а фундаментальне відкриття, яке пояснює, як сигнал проходить від поверхні клітини до її внутрішніх механізмів. Робота показує, що навіть у добре вивчених системах можуть ховатися несподівані механізми — і саме вони здатні визначити успіх або провал лікування.
Дослідження опубліковане в журналі Nature Communications і вже привернуло увагу фахівців з онкології, імунології та біомедичної інженерії.
Джерело: portaltele.com.ua