Чорнобильський грибок, що кидає виклик радіації: унікальна адаптація, яку наука досі не може пояснити
Майже 40 років тому вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС змінив усе живе довкола. Люди покинули зону, але природа – ні. Навпаки, багато організмів не лише вижили у зоні відчуження, а й пристосувалися, наче використовуючи нові умови собі на користь.
Одним із найзагадковіших мешканців Чорнобиля став чорний грибок Cladosporium sphaerospermum, що живе всередині однієї з найбільш радіоактивних будівель на планеті. На перший погляд, це звичайний мікроорганізм, але його поведінка під дією радіації вражає: замість загибелі він росте швидше. Вчені припускають, що його темний пігмент – меланін – може працювати так само, як хлорофіл у рослин, лише замість світла використовуючи іонізуюче випромінювання. Цей процес отримав назву радіосинтез.
Несподівана знахідка у самому серці реактора
Історія відкриття почалася наприкінці 1990-х, коли українська команда науковців на чолі з мікробіологинею Неллі Ждановою вирушила досліджувати середовище всередині укриття над зруйнованим реактором. Те, що вони побачили, стало сенсацією: 37 видів грибів, більшість з яких були темними або майже чорними через високу концентрацію меланіну.
Cladosporium sphaerospermum домінував серед цих зразків і демонстрував найвищий рівень радіоактивного забруднення. Тобто грибок не просто виживав — він процвітав там, де інші види давно б загинули.
Гриб, який “любить” радіацію
Наступні дослідження в США, проведені радіофармакологинею Катериною Дадачовою та імунологом Артуро Касадевалем, показали ще дивніші результати. Коли грибок піддавали впливу іонізуючого випромінювання, він:
- не отримував пошкоджень, характерних для інших живих організмів;
- ріс швидше, ніж у звичайних умовах;
- демонстрував зміну поведінки меланіну, який наче адаптувався до нових умов.
У 2008 році вчені висунули гіпотезу: гриб може перетворювати енергію радіації на біологічно корисну, подібно до фотосинтезу. Меланін тут виконував би роль, аналогічну хлорофілу в рослин.
Докази з космосу
Гіпотеза отримала новий імпульс після того, як у 2022 році Cladosporium sphaerospermum відправили у космос. На зовнішній поверхні МКС, у зоні інтенсивної космічної радіації, гриб знову показав підвищену стійкість.
Це підтвердило: меланін не лише захищає від випромінювання, а й можливо використовує його.
Проте головне питання залишається відкритим. Команда науковців під керівництвом інженера Нільса Авереша зі Стенфордського університету наголошує:
досі не доведено, що гриб здійснює справжній радіосинтез — тобто фіксує вуглець чи отримує енергію безпосередньо з радіації. Доказів біохімічного “ланцюга живлення” поки немає.
Унікальний, але не єдиний
Цікавим є й те, що інші меланізовані гриби поводяться по-різному:
- Wangiella dermatitidis росте швидше під іонізуючою радіацією;
- Cladosporium cladosporioides лише збільшує вироблення меланіну, але не пришвидшує ріст.
Отже, феномен C. sphaerospermum — не універсальний, але й не випадковий.
Адаптація чи реакція на екстремальні умови?
Науковці досі сперечаються:
- Чи еволюціонував гриб, щоб живитися радіацією, використовуючи її як джерело енергії?
- Чи це просто стресова відповідь, яка підвищує шанси вижити у смертельно небезпечному середовищі?
Якою б не була відповідь, одне ясно: природа вкотре демонструє здатність до неймовірних трансформацій.
Чому це важливо?
Дослідження чорнобильських грибів відкриває нові горизонти:
- потенційний біологічний захист від радіації;
- можливість створення нових матеріалів на основі меланіну;
- застосування в космічній галузі для захисту астронавтів;
- глибше розуміння життя в екстремальних середовищах.
Грибок, що спокійно росте у зоні, смертельній для людини, нагадує: навіть у найбільш зруйнованих місцях природа продовжує шукати шлях. І часто — знаходить такий, який здається майже фантастичним.
Джерело: portaltele.com.ua