Гренландія — найбільший острів планети — зазвичай асоціюється з льодом, айсбергами та суворим кліматом. Але під крижаним покривом ховається дещо не менш вражаюче: одні з найбагатших запасів природних ресурсів у світі. Саме поєднання унікальної геологічної історії та сучасних кліматичних змін робить Гренландію надзвичайно особливою — і водночас ставить людство перед складним вибором.
Скарбниця під льодом
Гренландія володіє значними запасами критично важливої сировини — зокрема літію та рідкісноземельних елементів, без яких неможливі акумулятори, електромобілі, вітрові турбіни й інші «зелені» технології. Деякі з родовищ, що залягають глибоко під льодовиком, можуть входити до числа найбільших у світі за обсягами.
Окрім цього, за оцінками Геологічної служби США, північно-східна частина Гренландії може містити близько 31 мільярда барелів нафтового еквівалента — це співставно з усіма підтвердженими запасами нафти у США. І це лише те, що вдалося оцінити з урахуванням сучасних даних.
Чому Гренландія така унікальна для геологів
За останні 4 мільярди років Гренландія пережила практично всі ключові геологічні процеси, які формують природні ресурси. Тут були й епохи горотворення, коли тектонічні сили створювали тріщини, де осідали золото, рубіни та графіт. Були періоди розтягування земної кори — рифтингу — під час яких формувалися осадові басейни з потенційними запасами нафти й газу. А також етапи активного вулканізму, що сприяли накопиченню рідкісноземельних металів.
Саме рифтинг, зокрема під час формування Атлантичного океану понад 200 мільйонів років тому, став головним джерелом багатьох ресурсів. Осадові басейни на кшталт Джеймсон-Ленду за своїм потенціалом нагадують нафтоносний шельф Норвегії.
Рідкісні метали майбутнього
Особливу увагу вчені приділяють рідкісноземельним елементам, таким як неодим і диспрозій. Вони незамінні у виробництві потужних магнітів для вітрових турбін, електродвигунів і навіть ядерних реакторів. За прогнозами, запаси цих елементів у Гренландії можуть покрити понад чверть майбутнього світового попиту.
Розробка вже відомих родовищ, наприклад у південній частині острова, потенційно здатна серйозно вплинути на глобальний ринок, де ці метали залишаються дефіцитними.
Танення льоду і складна дилема
Зміна клімату поступово відкриває доступ до ресурсів, які раніше були недосяжними. З 1995 року в Гренландії розтанула територія розміром з Албанію, і цей процес прискорюється. Сучасні технології — зокрема георадар — дозволяють досліджувати надра навіть під двокілометровим шаром льоду.
Та тут виникає парадокс. Ресурси Гренландії можуть допомогти світові перейти до чистішої енергетики, але їх видобуток здатен ще більше погіршити кліматичну ситуацію: пришвидшити танення льодовиків, підвищити рівень океану й зашкодити унікальним екосистемам острова.
Між економікою та відповідальністю
Наразі видобуток корисних копалин у Гренландії суворо регулюється місцевою владою. Проте міжнародний інтерес, зокрема з боку США, зростає, і тиск на послаблення обмежень може посилюватися.
Гренландія — це приклад того, як геологія, клімат і політика переплітаються в одному місці. Вона демонструє не лише колосальний ресурсний потенціал планети, а й нагадує: рішення, які ми приймаємо сьогодні, визначатимуть баланс між розвитком і збереженням світу завтра.
Джонатан Пол, доцент кафедри наук про Землю, Королівський університет Холловей, Лондонський університет
Джерело: portaltele.com.ua