Путін підписав указ про затвердження нової стратегії протидії екстремізму, додавши в неї поняття «русофобії». Попередня стратегія діяла з 2020 року. Документ опублікований на офіційному порталі правової інформації.
До переліку основних понять додано «ксенофобію» і «русофобію», яку указ визначає як «неприязне, упереджене, вороже ставлення до громадян Росії, російської мови і культури, традицій та історії Росії, що виражається, зокрема, в агресивних настроях і діях політичних сил та їхніх окремих представників, а також у дискримінаційних діях влади недружніх держав щодо Росії».
Значне місце в стратегії приділено положенням, пов’язаним із війною в Україні. Серед «найсерйозніших загроз екстремістського характеру» названо «широке розповсюдження ідей неонацизму, посилення радикальних націоналістичних збройних формувань (зокрема, в Україні), що підтримуються зовнішніми силами, які заохочують вчинення на території Росії злочинних дій, включно з диверсійно-терористичними актами щодо людей та цивільних об’єктів, із залученням у ці злочинні дії російських громадян».
«Українська криза використовується недружніми державами для розв’язування гібридних воєн проти Російської Федерації та розпалювання агресивних русофобських настроїв у світі», – йдеться в документі.
Ще однією загрозою названо «деструктивну діяльність» міжнародних неурядових організацій і «підконтрольних їм» російських НКО, яка нібито замаскована під «реалізацію гуманітарних, освітніх, культурних і релігійних проєктів і спрямована на інспірування протестної активності населення з використанням соціально-економічного, екологічного та інших чинників».
Також указ передбачає заходи щодо боротьби з «екстремізмом» в інтернеті – зокрема, заходи щодо «потокового аналізу даних» в інтернеті та «деанонімізації учасників екстремістської діяльності».
У документі наводять статистику боротьби з «екстремізмом». Так, за 10 років у Росії «виявили майже 12 тис. таких злочинів», до кримінальної відповідальності притягнуто близько дев’яти тисяч осіб. «За підсумками 2023 року відзначається збільшення порівняно з 2014 роком на 29,6 відсотка кількості виявлених екстремістських злочинів», що розглядається стратегією як ознака ефективності роботи силових структур.
Нагадаємо, генеральна прокуратура Росії внесла до списку так званих небажаних організацій Гельсінську комісію США.
Як повідомлялося, закон про «небажані організації» діє у Росії з 2015 року. Робота структур, які влада вносить до відповідного реєстру, у країні заборонена. За участь у діяльності такої організації загрожує штраф, а в разі повторення – до чотирьох років позбавлення волі. При цьому формулювання, що саме може вважатися участю, в законі є не чітким.
Нагадаємо, міністерство юстиції РФ внесло фонд американського актора Джорджа Клуні до реєстру «небажаних».
Окрім того, російський опозиційний політик та 13-й чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров був внесений Росією до списку терористів та екстремістів.
Читайте також:
- Путін визнав, що довів економіку РФ до ручки
- «Русофобія» або як Росія вдає із себе жертву