Стиль життя Красуня, покоївка і підсліпувате дзеркало. Якою вийшла найскандальніша "Білосніжка" в історії
Якщо не надавати значення фундаментальному промаху, фільм вийшов гарний і дуже діснеївський. Попри всі революційні потуги Білосніжки і заміну принца на такого собі Робіна Гуда, стрічка багато в чому повторює оригінальну історію.
Лідія Новоселецька Редактор відділу "Стиль життя"
Related video
І так, прем'єра багатостраждальної, на етапі виробництва, осучасненої адаптації "Білосніжки" відбулася. Про фільм говорили так багато, що чому б про нього ще не поговорити?
Тим паче, тепер розмова може стати предметною і не закруглятися на точці інтересів перспектив працевлаштування карликів у Голлівуді, обопільного хейту прихильників і супротивників арабо-ізраїльського конфлікту і смутку шанувальників оригінальної версії "Білосніжки" (у тексті присутні спойлери).
Так сталося, що кіностудія Disney зіткнулася з претензіями расового і політичного характеру, з непримиренними феміністичними висловлюваннями виконавиці головної ролі Рейчел Зеглер (Білосніжка), яка відкрито зайняла пропалестинську позицію, потім вирішила висловити неприязнь до президента Дональда Трампа, після чого чомусь вирішила критикувати "застарілу" версію казки, чим буквально змусила уникати свого суспільства свою колегу по зйомках — ізраїльтянку Галь Гадот.
Втім, і сама студія потихеньку почала уникати Рейчел Зеглер, скасувавши масштабну прем'єру фільму, на виробництво якого витратила 209 мільйонів доларів. У підсумку на американській прем'єрі картини, загнаної кудись у "сільську глушину", були присутні лише кілька журналістів.
Здається, що цей фільм був створений зі скандалів і в ім'я скандалів. Стільки злісного білого галасу навколо дитячої казки світ, мабуть, ще не знав, що саме по собі дивує. Здавалося, не залишилося нікого, хто не висловив би претензій на адресу кіностудії та прийнятих нею рішень під час зйомок "Білосніжки".
Утім, після перегляду картини, яка, до речі, виявилася набагато кращою, ніж можна було припустити (діти на прем'єрі були в захваті), увагу привертає інший аспект, що видається куди важливішим. І який послужив причиною одного з перших скандалів навколо екранізації. А саме — геть проігнорований центральний конфлікт історії.
Або хрестик зніміть, або труси одягніть
У казці про "Білосніжку" мачуха заздрила красі своєї падчерки і тому вирішила будь-якими способами позбутися її. Усі ж знають приказку про "світ мій дзеркальце скажи" і численні варіації на тему… Однак, як бути з тим фактом, що на виході і в сухому залишку, зла королева (Галь Гадот) має значно ефектніший вигляд, ніж Білосніжка (Рейчел Зеглер)?
Юна актриса колумбійського походження безумовно талановита та енергійна, але вона об'єктивно не витримує конкуренції в кадрі з однією з еталонних красунь Голлівуду.
Їхні спільні сцени виглядають скоріше як спілкування господині будинку з прислугою, ніж як напружений конфлікт, викликаний заздрістю дорослої красуні до краси молодшої суперниці.
Ефект посилюється латиноамериканською зовнішністю юної Зеглер: історично емігранти з Південної Америки працювали обслуговуючим персоналом у США… І твердження чарівного дзеркала, з яким, за традицією, спілкується зла королева, про Білосніжку, що перевершує її в зовнішніх даних, викликає в кращому разі здивування, в гіршому — сміх у глядацькому залі.
Інакше кажучи, випадково чи не дуже, загубилося головне смислове навантаження оповіді і, як наслідок, надломилася вся конструкція. За що зла королева ненавиділа свою падчерку, про існування якої, за логікою речей, вона не повинна була пам'ятати? І якщо продюсери зупинили вибір на Зеглер як виконавиці головної ролі, певно варто було обрати на роль злої мачухи когось менш блискучого, ніж зірка "Супержінки"?
Виникає підозра, що сценаристи нової адаптації казки вирішили помітну вроду героїні другого плану асоціювати з усім поганим проти всього хорошого, а саме — скромною вродами принцеси Білосніжки. Спрацювати на контрасті добра і зла. Однак, ефект вийшов настільки сумнівним, якщо не сказати прямо — смішним, що краще б вони відмовилися від цієї ідеї на етапі старту зйомок. Як то кажуть, або хрестик зніміть, або труси одягніть.
Утім, якщо не надавати значення цьому фундаментальному промаху, фільм вийшов гарний і дуже діснеївський. Попри всі революційні потуги Білосніжки та заміну принца на такого собі Робіна Гуда, стрічка багато в чому повторює історію, від якої її хотіли дистанціювати: пісні, пташки, білки, олені, дуже позитивні графічні гноми, фантастичні костюми та декорації, якісні спецефекти.
По суті, у фільмі присутнє все хороше від "Білосніжки" в найкращих традиціях кіностудії. Картину, без докорів сумління, можна було б назвати найкращою екранізацією казки… Але є нюанс.