21.7 C
Cherkasy
Вівторок, 25 Червня, 2024

Продукти, одяг, побутова хімія: як і чому економлять українці навесні 2024 року

Популярне

Економіка Війна та гроші Продукти, одяг, побутова хімія: як і чому економлять українці навесні 2024 року

Економія, на чому економлять, сімейний бюджет
Фото: УНІАН | Українці, роками "затягуючи пояси", стали справжніми гуру у сфері економії

Українські споживачі — стійкі, адаптивні та небайдужі. Незважаючи на погіршення економічного стану, населення не тільки виживає, але й продовжує донарити: 92% українців спрямовують гроші на допомогу ЗСУ або постраждалим внаслідок воєнних дій, причому третина опитаних роблять це систематично.

Related video

Економічна ситуація в Україні ніколи не була простою, тож українці, роками "затягуючи пояси", стали справжніми гуру у сфері економії. Черговий воєнний рік продовжив випробовувати українських споживачів на стійкість та здатність адаптувати власні звички та підходи до реалій сьогодення. За даними дослідження, що було проведене компанією "Делойт", на різних групах товарів економлять від 41% до 77% українців.

Споживацька активність: прагне довоєнного рівня

Компанія "Делойт" дослідила, як змінилася споживацька поведінка українців у другий рік повномасштабної війни. За словами аналітиків, важливою ознакою є поступове відновлення споживацької активності в Україні. "Деякі показники, наприклад частота купівлі продуктів харчування, вже відновились до довоєнних рівнів. Інші, такі як купівля електроніки та побутової техніки, одягу і взуття, зросли на 25% і 14% відповідно, якщо порівнювати з 2022 роком. Це свідчить про відновлення довіри споживачів, а також про здатність ритейлу адаптуватися до нових умов", – прокоментував результати Олександр Ямпольський, директор, керівник галузевої групи з ритейлу та оптової дистрибуції "Делойт" в Україні.

Водночас, активна економія на всьому, на чому можна зекономити, є однією з головних стратегій українських споживачів.

Fullscreen
Економити доводиться на всьому Фото: Facebook

Топ-сімка товарів, на яких українці економлять найчастіше, виглядає так:

  • одяг та взуття 77%;
  • товари домашнього вжитку та побутова хімія 73%;
  • косметичні засоби та парфумерія 70%;
  • продукти харчування 67%;
  • електроніка та побутова техніка 65%;
  • дозвілля та розваги поза домом 65%;
  • алкогольні напої 63%.

Важливо Купувати усе чи обмежувати себе: який вибір доводиться робити українцям під час війни

Продукти: купують найдешевше

Значну частку чека українців складають витрати на продукти харчування. За даними "Делойт", жителі України витрачають на харчі 38%, що понад удвічі більше, ніж середній світовий показник. Схожу статистику дає Monobank, за даними якого витрати на їжу віднімають 41% витрат його клієнтів.

В ході дослідження респонденти розповіли, що переосмислюють свої харчові звички та змінюють пріоритети. Відвідування ресторанів і барів у 2023 році скоротилося: 55% опитаних кажуть, що роблять це значно рідше. Натомість зростає популярність приготування їжі вдома (50%), найбільше це стосується тимчасово безробітних (53%), фрілансерів (72%) і тих, хто займається домогосподарством (59%).

Українці витрачають на харчі 38%, що понад удвічі більше, ніж середній світовий показник

Якість продуктів — то окреме питання. На думку дієтологів, українці й раніше не були великими прихильниками здорового харчування, але зараз щоденне харчування багатьох, як то кажуть, взагалі "за межею".

"Що більше знижується добробут населення, то менше в раціоні м'яса, молока, овочів та фруктів, — каже лікар-дієтолог Лариса Буткова. — Незважаючи на популярність ЗСЖ та ПП, чимало українців за культурою харчування повернулися у 90-ті: багато хліба та картоплі плюс найдешевша ковбаса. Зі смаколиків — недорогі печиво та цукерки. Таке харчування здоров'я населенню точно не додає".

Fullscreen
Чимало українців за культурою харчування повернулися у 90-ті

Те, що ціна є одним з найголовніших критеріїв вибору продуктів, підтверджується і даними дослідження. Три чверті опитуваних (74%) купують недорогі інгредієнти для приготування їжі, тоді як серед українців вікової категорії 58+ років цей показник складає 92%.

Одяг: економити на стилі привчив ще карантин

Ще одна відчутна сфера економії сімейного бюджету – це купівля одягу. 77% респондентів кажуть, що заощаджують саме на цій статті витрат, і це найбільша частка серед опитаних.

Важливо Готівкова валюта чи квартири та машини? Як змінюються пріоритетні витрати українців

"Економити на одязі мене привчив карантин, — розповіла у розмові з Фокусом киянка Оксана. — За два роки майже всі мої знайомі змінили офісні костюми та підбори на спортивні штани та кросівки. Замість повної шафи одягу та взуття — два спортивних костюми та пара кросівок. Менше вже просто нема куди. І війна також не сприяє тому, щоб наряджатися та розширювати гардероб".

Деякі при виборі одягу користуються загальним принципом "нове – це добре забуте старе", і це також не найгірший варіант.

Fullscreen
Економити на одязі українців привчив карантин Фото: УНІАН

"Секонд багато хто вважає не найприємнішим способом придбати одяг, але чимало знайомих саме тут "оновлюють" свій гардероб. Іноді тут і нові речі можна знайти, — каже 40-річна Світлана. — Непогано можна зекономити на дитячому одязі, якщо в родині є старші діти — рідні, двоюрідні, троюрідні брати та сестри, або навіть сусідські діти. Ми й самі так робимо: виросла дочка з одягу — передаємо молодшим. І, нарешті, в нагоді став власний одяг, який роками лежав у шафі. Звісно, якесь незручне пальто чи туфлі і зараз ні до чого. А ось старі светри, шапки, шарфи, спортивний одяг та взуття нас рятували дві зими поспіль".

Розваги: можна скорочувати потреби "непомітно"

Українці вже давно перестали вважати торгово-розважальні центри виключно місцем для шопінгу, сприймаючи їх, як місце для розваг. Звичайно, у ТРЦ ходять і за покупками, проте чимало відвідувачів все ж таки обирають похід до торгового центру як спосіб провести вільний час.

Українці поступово стискають свої потреби, але намагаються робити це так, щоб було не дуже помітно навіть для себе

Але що менше грошей, то більше змінюються наміри. Адже ходити до ТЦ можна не тільки за покупками та розвагами, але й як у музей – просто подивитися. У крайньому випадку можна зайти до місцевого супермаркету та купити чогось на вечерю.

В деяких українських гаманцях вже настільки порожньо, що не до розваг. Дослідження "Делойту" показало, що цю статтю видатків рішуче урізають дві третини респондентів. 65% опитаних економлять на розвагах поза домом, а 58% рідше, ніж минулого року, відвідують кінотеатри та концерти.

Fullscreen
В деяких українських гаманцях вже настільки порожньо, що не до розваг

Натомість більш популярними стають онлайн-розваги: третина респондентів кажуть, що збільшили витрати на перегляд ТБ та стримінгових каналів.

"Українці поступово стискають свої потреби, але намагаються робити це так, щоб було не дуже помітно навіть для себе, — каже економіст Андрій Мартинюк. — Наприклад, хтось ходив до театру або на концерт раз чи двічі на рік, а зараз вже два роки взагалі нікуди не ходив — не дуже й помітно. Хтось раз на місяць ходив у кіно, а зараз ТБ дивиться — з якогось боку навіть зручніше вийшло. Хтось ходив у кафе та ресторан, а тепер варить каву та готує вдома. Звісно, так значно дешевше, але ж можна і з іншого боку подивитися. Мовляв, у тих ресторанах бозна-чим годують, а тут все свіже та корисне. Ось так можна звужуватись у потребах, не тільки створюючи ілюзію збереження власного рівня життя, але й навіть подекуди бачити "покращення".

Важливо Звичка прибіднятися: чи дійсно українці живуть так погано, як про це кажуть

Допомога стала звичкою: більше економії — більше донатів

Незважаючи на війну, українці продовжують робити все можливе для підтримки себе, близьких та країни. Дослідження "Делойт" показало, що українські споживачі стійкі, адаптивні та небайдужі. Вони економлять, обдумано підходять до витрат і донатять. За даними дослідження, 92% українців спрямовують гроші на допомогу ЗСУ або постраждалим внаслідок воєнних дій, причому третина опитаних роблять це систематично.

Більш ніж удвічі зросла кількість українців, які донатять регулярно, перебуваючи за кордоном, – із 17% до 38%. Крім тих, хто виїхали за межі України, лідерами за донатами на регулярній основі є жителі західних областей, Києва та Київської області.

Fullscreen
Українці економлять, обдумано підходять до витрат і донатять Фото: Getty Images

Найбільше українці довіряють зборам коштів від знайомих, друзів та колег — такі збори підтримують понад три чверті опитаних, а середня сума донату становить 147 гривень. Друге місце за рівнем довіри посідають великі благодійні фонди — на них донатять майже 71% респондентів, середня сума донату складає 122 грн. На державні збори донатять понад 60%, розмір середнього донату становить 121 грн.

Кількість українців, які донатять регулярно, перебуваючи за кордоном, зросла більше ніж удвічі

Люди віком 18–42 роки донатять найбільше. Серед людей віком до 27 років найпопулярнішими є збори у великих благодійних фондах, від 27 до 57 років – збори знайомих, друзів, колег, а ті, кому 58+ років, найчастіше донатять у маленькі благодійні фонди.

ТОП новини

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Останні новини