Думки Російсько-українська війна Точні HIMARS або непотрібні Abrams: як зброя США проходить перевірку боєм в Україні
Любителям оголошувати американську допомогу Україні занадто дорогою юрист Девід Сьюпер у колонці для The Hill пропонує подумати про те, скільки Україна дала Америці. Безцінні знання про сучасну війну, отримані з лінії фронту, дали змогу заощадити величезні гроші та зберегти безліч життів.
Related video
Деякі противники американської допомоги Україні скаржилися на її вартість. Спікер Палати представників Майк Джонсон запропонував реструктуризувати двопартійний пакет допомоги Сенату у формі кредитів. У цих аргументах відсутнє визнання всього того, що Україна зробила та робить для Сполучених Штатів.
Цілком очевидно, що Україна надає безцінну інформацію про сильні й слабкі сторони американської зброї та військових доктрин. Америка не вела тривалої війни з використанням звичайних озброєнь ось уже шість десятиліть. Наш досвід розтрощення сил Гренади або Іраку, що переважали, або наші розширені зусилля в боротьбі з повстанцями у В'єтнамі, Афганістані й Іраку мало можуть навчити нас, як боротися з ворогом, використовуючи велику армію та сучасну зброю. Ми вивчаємо, плануємо та моделюємо, але ми не можемо знати. Щороку ми витрачаємо десятки мільярдів доларів на системи озброєнь, які, як ми сподіваємося, виявляться ефективними — за невеликої кількості прямих доказів.
Війни незмінно ставлять у незручне становище найкращих військових стратегів. Під час Другої світової війни розвиток танків і десантників довів марність інвестицій Франції в лінію Мажино. Так само авіаносці продемонстрували, що інвестиції багатьох країн у лінкори значною мірою безглузді. Аргентинські ракети Exocet довели, що військово-морська доктрина НАТО небезпечно застаріла, коли вони потопили два британські кораблі під час Фолклендської війни.
Українці на власному досвіді дізнаються, наскільки надійними були наші інвестиції, і результати виявилися неоднозначними. Ракети HIMARS, протитанкові ракети Javelin і бойові машини Bradley показали себе чудово. Дійсно, відмінна точність наших систем виявилася більш ніж достатньою, щоб компенсувати чисельну перевагу Росії, зумовлену насамперед гіршими системами радянської епохи. Із іншого боку, наші системи розмінування зазнали серйозної невдачі. Танки Abrams, через які президент Джо Байден так довго мучився, перш ніж надати їх, поки що не мали великого впливу.
Системи ППО Patriot до певного моменту працювали, але Росія показала, що вони можуть бути вичерпані та виявитися неефективними за допомогою дешевих, але руйнівних дронів. Після кількох місяців, протягом яких Patriot збили переважну більшість російських ракет і безпілотників, в українців почали закінчуватися ракети, тож тепер цивільне населення в Харкові та інших містах знову стикається з царством терору, а українські електростанції руйнуються. Ми не були готові до ситуації, в якій оборону можна виснажити наступальною зброєю, за вартістю набагато меншою. Насилу завойований досвід українців попереджає нас про необхідність більш стійкого підходу.
Україна показала, що практично всі дрони вразливі для радіоперешкод противника. Її геніальне рішення полягало у використанні безлічі різних типів дронів на кожній ділянці фронту, щоб жодна стратегія постановки перешкод не могла захистити російські війська. Це цінний урок для США, які схильні робити наголос на стандартизацію та кілька великих контрактів на оборонні закупівлі.
Росія нещодавно довела, що планувальні бомби є дешевшою, потужнішою та важчою для захисту альтернативою крилатим ракетам. Тепер у нас є час розробити контрзаходи, перш ніж наші сили коли-небудь зіткнуться з чимось подібним.
Американські офіційні особи неодноразово закликали українців зосередити свою бронетехніку в потужних колонах, щоб врізатися в лінії противника, як під час Другої світової війни. Щоразу, коли українці намагалися це зробити, російські дрони негайно виявляли колони, передавали координати російської артилерії та знищували багато танків, перш ніж ті встигли почати роботу. Навіть коли танкові колони наближалися до ліній противника, їм доводилося чекати на трудомісткі роботи з розмінування, що робило їх легкою здобиччю. Це має обмежити майбутню залежність доктрини США від масованих бронетанкових колон і так урятувати незліченну кількість життів американців.
Ще більший подарунок українців нашій країні — це можливість зупинити російську агресію, не ставлячи під загрозу життя наших військовослужбовців. Президент Росії Володимир Путін вторгся в кілька інших територій і окупував їх, щоразу грубіше порушуючи договірні зобов'язання Росії. Він показав, що його мирні зобов'язання марні. Путін, високопоставлені урядовці й державне телебачення постійно заявляли про свою рішучість захопити землі, які, на їхню думку, історично є російськими, зокрема землі кількох членів НАТО.
Відмова Республіканської партії від українців сигналізує про слабкість, яка тільки додає сміливості Путіну й іншим агресивним автократам. Ціна припинення агресії на Тайвані буде набагато вищою — і ще вищою, якщо Іран вторгнеться в землі своїх сусідів або Путін почне "відвойовувати" більшу частину Європи. І ризик трагічного прорахунку зросте в геометричній прогресії, коли ми зіштовхнемося напряму з Росією чи Китаєм, а не просто озброїмо українців, витрачаючи до того ж гроші на заводах США.
Коли в 1936 році Німеччина ремілітаризувала Рейнську область, порушуючи Версальський договір, Гітлер наказав своїй армії піти без бою, якщо Велика Британія або Франція мобілізують свої сили. Прояв слабкості з їхнього боку надав Гітлеру сміливості. Коли ці країни нарешті відреагували кілька років по тому, ціна склала понад мільйон життів їхніх мешканців і десятки мільйонів у інших місцях.
Нам не слід повторювати цю помилку. Хоча Велика Британія та Франція в середині 1930-х років діяли нерозумно й боягузливо, вони принаймні зіткнулися зі значною міццю нацистської Німеччини. Сьогодні скептики хочуть, щоб ми поступилися Росії, яка дедалі більше залежить від танків і артилерії радянських часів і чия економіка менша, ніж сукупно в Нідерландів, Бельгії та Люксембургу.
Але найбільшим подарунком українців американцям став приклад їхньої відданості демократії. Занадто часто ми сприймаємо наші свободи як належне, забуваючи про жертви наших предків, які зробили наше життя можливим. Ми настільки вплутуємося в наші сварки, що забуваємо, скільки людей залишається під чобітьми авторитарних режимів. Якщо українці зможуть відродити пристрасть американців до демократії та свободи, ми опинимося перед ними в боргу, який ніколи не зможемо виплатити.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Джерело
Важливо Трамп має план щодо України — це план Байдена. Чому не варто чекати на зміни після зміни президента США