Воєнний фокус Воювала з трьома арміями одночасно: чому Україна відзначає день створення УПА
Бійці Української Повстанської Армії (УПА) майже 20 років перебували у підпіллі, воюючи проти російських силовиків з МДБ-НКВС-КДБ, які насаджували радянську владу в Україні. Крім того, бійці ОУН-УПА протистояли арміям трьох держав, які не бажали бачити незалежну Україну.
Related video
14 жовтня 1942 року — день створення УПА. 83 роки тому Українська Головна Визвольна Рада (УГВР) постановила, що час створити бойові угрупування, які протистоятимуть нацистській Німеччині та комуністичній Росії-СРСР. Фокус вирішив розповісти про ОУН-УПА, оскільки діяльність повстанців досі супроводжується міфами, якими у СРСР дискредитували український рух. Інформація, викладена у статті, ґрунтується на дослідженнях "Українського інституту національної пам'яті" (УІНП).
День створення УПА — як все починалось
ОУН — організація українських націоналістів, яку створили у лютому 1929 року і яка діяла у часи, коли Україну розірвали між двома державами. Польща контролювала західні регіони, проводячи політику пацифікації. Радянський Союз контролював решту українських земель, влаштувавши Голодомор та викошуючи українську інтелігенцію.
В таких умовах з’явилась ОУН, яка у 1940 році поділилась на дві гілки: ОУН(б) та ОУН(м). 14 жовтня 1942 року на основі ОУН(б) створили загони Української Повстанської армії. Очолив загони УПА Роман Шухевич (псевдо "Тарас Чупринка"), якого агент СРСР убив у 1950 році. Після цього командувачем став Степан Бандера.
Таким чином, бійці ОУН-УПА воювали з трьома супротивниками, які не визнавали право українців на власну державу на своїй землі. Перший супротивник — польська влада, другий — німецькі нацисти, третій — армія та НКВС (КДБ) СРСР.
"Українська повстанська армія — це найбільша підпільна армія Європи часів Другої світової війни, яка найдовше провоювала за незалежність країни", — пояснила авторка просвітницького YouTube-каналу Дарка Гірна.
УПА до Другої світової — ОУН за часів польської окупації
Перше поле діяльності бійців ОУН — це територія України, яка у 20-30 роках перейшла до Польщі за Варшавським договором (квітень 1920). Українці влаштовувала атентати (силові акції) проти представників польського уряду. Найширше преса висвітлювала три атентати: пограбування поштового відділення, убивство секретаря консульства СРСР у Львові й агента НКВС Олексія Майлова та міністра МВС Польщі Броніслава Перацького (проводив пацифікацію). Історик Ярослав Грицак підрахував, що з 1921 по 1939 ліквідували 63 особи — зовнішніх та внутрішніх ворогів.
Друга Світова війна та УПА
Дії УПА під час Другої світової війни детальні описані на порталі "Інституту національної пам'яті". Вказується, що метою бійців УПА було утворення незалежної української держави. Перші бойові загони з'явилась на окупованій нацистами території Волині, а згодом — на Галичині, Поліссі, частині Поділля.
Волинська трагедія
У 1943 році на території Волині та сусідніх регіонів загострились сутички між українцями та поляками, які претендували на ті ж самі землі. Почались взаємні напади та убивства, які призвели до цивільних жертв з обох боків. На Волині, Галичині, Холмщині відбулись події, які Україна називає "Волинською трагедією", а Польща — "різаниною".
Досі не відоме точна кількість загиблих з обох сторін: Польща говорить про 50 тис., українські історики спростовують. Глава МЗС України Андрій Сибіга восени 2025 року повідомив, що почалась ексгумація жертв.
УПА та армія СРСР
Сутички підрозділів УПА з радянською армією почались у 1944 році, після відступу нацистів з території України. Повстанці нападали на військові колони, влаштовували засідки, атакували представників влади. Тим часом проти УПА діяли агенти НКВС, які влаштовували каральні операції та провокації. У 1944 році командувачі УПА реформували військо, яке ще 10 років у підпіллі воювало з російськими окупантами.
УПА та НКВС після закінчення війни
З 1942 року ОУН-УПА воювало на два фронти — проти нацистів, а коли їх прогнали, то проти комуністів. Акції спрямовували на боротьбу з радянськими агентами, здійснювали саботаж, диверсії, замахи. Останні відомий бій загону УПА з НКВД відбувся 12 квітня 1960 року.
Як свідчать папери КДБ, досліджені істориками УІНП, в Україні та СРСР провели серію провокацій для компрометації УПА.
"Вони під поглядом бандерівців творили все, що хотіли. Могли вбити, розстріляти, і начебто це бандерівці робили, але це були росіяни, це були найманці Росії, це були люди з органів МДБ [Міністерство державної безпеки СРСР — ред.]", — розповів у проєкті "Обличчя Незалежності" політв'язень Йосип Гевчук.
У документах КДБ також можна дізнатись, хто міг справді боятись УПА та скаржитись на дії підпільників. Повстанці були небезпечні для російських окупантів — представників влади, спецслужб тощо. При цьому діяли бійці по усій території України: навіть на Сумщині та Харківщині.
Історики УІНП зауважують, що у 60-ті роки 20 століття окремі бійці переховувались і час від часу вступали у сутички з НКВД. Крім того, дехто сидів у підпіллі до 1991 року і вийшов лише з відновленням незалежності України.
14 жовтня — день створення УПА
14 жовтня 2025 року українці, які підтримують цілі ОУН-УПА, можуть вшанувати героїв армії, яка відстоювала ідею існування України 20 років поспіль й все ж перемогла, ставши свідком відновлення незалежності у 1991 році.
Джерело: focus.ua