Думки Російсько-українська війна ЗСУ на самообслуговуванні: чому бійцям доводиться самим купувати собі озброєння
Не з чуток знайома із ситуацією на фронті, журналістка Юлія Кирієнко визнає: там стало не вистачати дуже багато чого — дронів, мін, снарядів. Та й у тилу з "шахедами" можна було б боротися набагато ефективніше, якби в достатній кількості вироблялося перехоплювачів…
Юлія Кирієнко Журналіст 
Related video
Ну звісно, ці "шахеди" намагаються збити. Стріляють. Але що йому буде, якщо він летить так високо.
Стрільба по "шахедах" з кулеметів завжи асоціювалась у мене з якоюсь стендовою стрільбою. Майстерність треба неабияка, щоб влучити. Те, що з часом це стане не дуже ефективним, було очевидно. Бо все ж ми бачимо, як удосконалюються дрони на фронті. Тож не слід було думати, що й "шахеди" залишаться незмінними. Що, власне, і сталось.
Що ми маємо на виході? Звіти про збиття щоночі не викликають довіри.
Частіше чуємо від жителів міст: "Воно летить, а ніхто не стріляє". Не тому, що нікому. А тому, що летить високо і сенс від тієї стрільби, якщо не дотягнешся.
Ближче до лінії фронту взагалі складно. Там дрони ворог розвинув настільки, що їздити досі тиловими дорогами вже треба з мисливською рушницею і постійно дивлячись вгору. Як це на практиці, можна подивитись у моєму сюжеті з фронту тут.
Як рятуватись? Сітками над дорогами, які свого часу ставили росіяни і з яких ми так сильно сміялись. Ну ось, маємо.
Щось поламалось і в плані забезпечення наших підрозділів FPV. Повсякчас чую про чималий дефіцит. Особливо на Покровському та Новопавлівському напрямках. І добре, якщо цей дефіцит покриває бригада, яка знайшла, як прозоро (щоб потім не прийшли з ДБР) купити FPV. Але тих виробників якісних FPV настільки небагато, що якщо ти волонтер і хочеш купити так само за зібрані гроші — мусиш чекати чергу. Якої раніше не було. Це я пишу із власного досвіду.
Важливо Дрони на аеростаті: в Україні розробляють новий метод боротьби з "Шахедами" (фото)
Щось зламалось і з забезпеченням снарядами. "Мінні" історії закінчились тим, що мінометники за можливості беруть іноземні. І весь батальйон сподівається все ж на дрони більше, ніж на міни. Але з огляду на дефіцит останніх, самі розумієте, як воно робить.
До всього додався ще й дефіцит зі снарядами 155 мм. Кльовий кейс із данською моделлю, де Данія купує за свої гроші у наших виробників самохідки, які ті потім постачають в ЗСУ. І які потім ефективно прикривають нашу піхоту на фронті.
Це можна подивитись теж у моєму сюжеті з фронту тут.
Аби було чим стріляти. Але, як виявляється, не дуже є. Кажуть самі артилеристи. Кажуть їхні командири.
Тобто на початку повномасштабного держава ухвалює рішення перевести армію на натівський стандарт артилерії — 155 мм. Потім шукає варіанти, аби замовляти гармати у наших виробників. І знаходить. Потім НЕ замовляє в повній мірі, тобто на всі потужності заводу, снаряди для цих гармат.
Я вірю, що ситуація з дронами покращиться. Знайдуть вихід, як краще збивати "шахеди", тими таки дронами-перехоплювачами, та поставлять їх виробництво на потік.
Бо так воно і має бути.
Бо в цій гонитві озброєння ми постійно то випереджаємо, то наздоганяємо ворога. То ситуація з нестачею снарядів вкотре чомусь провисає. А як кажуть самі бійці, скільки б дронів не було, виходу артилерії чекають і сподіваються на неї завжди.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Джерело
Важливо Революція дронів: чому у РФ стало так багато дронів і що з цим робити