69-річна Людмила Ліскунова все життя проживала в Донецьку за шість кілометрів від Авдіївки. Під час повномасштабного вторгнення вона знайшла прихисток у селі Мошурів, що на Тальнівщині.
Про це пишуть “Вісті Черкащини”.
На Тальнівщині жінка вона придбала будинок, подружилася з сусідами, займається господарством, обробляє помаленьку город, щоб відволіктися від пережитого.
“У мене велика радість була у житті: пішла на пенсію, син женився, появилася внучка. З насолодою проходив кожен день. Сім’я ні в чому себе не обмежувала: ні в харчуванні, ні в одязі, ні в різних покупках. Мала можливість відпочивати. З великим задоволенням працювала на дачі в Авдіївці на присадибній ділянці. Вирощувала полуниці, малину, виноград, яблука й деякі овочі. Любила потрудитися й споживати плоди своєї праці. Тільки починалось справжнє життя, але війна, яку розв’язала росія ще у 2014 році, затьмарила все: розбомблений дачний будинок, два гаражі, розтрощена машина. Перебувала тижнями під великими обстрілами. Великі хвилювання стали причиною інфаркту, а в чоловіка — інсульту, після чого став лежачим. Потрібно було його підіймати, щоб посадити, перевертати з боку на бік. Ця нелегка праця за доглядом чоловіка підірвала моє здоров’я, — ділиться Людмила Ліскунова, — опухла права нога, стало тяжко ходити, а за два дні до повномасштабного вторгнення чоловік помер. Відчувала в душі пустоту. Гнітила самотність. Люди ховались в підвалах, а я сиділа в квартирі в коридорі. Була у відчаї, так пів року, у серпні 2023 року син забрав у Київ. Підлікувалася, пройшла обстеження кардіолога, невролога, але вирішила оселитися в селі, щоб працювати на городі й відволікатися від страшних думок, які постійно переслідують”.
Ось так розділилося її життя на до й після 2014 року: біла й чорна смуга.
“Життя відчувала до 2014 року, а коли потрапила в окупацію російськими військами, все різко змінилося в гірший бік”, — розповідає пані Людмила.
Проте здійснилася її мрія: в квітні 2023 року купили будинок у селі Мошурів, оселилася, але самотності не відчувала, адже мала підтримку серед рідних і сусідів.
Зараз кожного дня Людмила Ліскунова займається домашнім господарством і дуже любить гусей, качок, радіє, що є якісь турботи.