Віктор Смирнов — заслужений майстер спорту України з плавання, Герой України, шестиразовий чемпіон та дев’ятиразовий призер Паралімпійських ігор, де здобув 15 медалей, та ще більше — на інших змаганнях. Уродженець Донеччини, однак наразі популяризує плавання в Черкаській області.
Журналісти видання «ВиЧЕрпно» вирішили поспілкуватися з Віктором, аби дізнатися, як це — отримати найвищу державну відзнаку в 18 років, невтомно займатися спортом та почати розвивати улюблену справу в іншому регіоні країни з нуля.
Отримавши в досить юному віці травму, внаслідок чого втратив зір, Віктор відвідував спеціалізовану вечірню школу при УТОСі в місті Донецьк. Тоді ж і почав займатися спортом.
«Я пам’ятаю, що хлопці, які зі мною навчалися, три рази в тиждень відвідували плавання. З перших же днів вони почали брати на заняття й мене, тож відтоді я й люблю цю справу», — пригадує Віктор.
Насправді ж спершу плавання для чоловіка було більше розвагою, однак на початку 2000 року він відчув справжнє захоплення цією справою, бо дізнався про Паралімпійські ігри й можливість доєднатися до них. Займатися плаванням професійно Віктору запропонував його майбутній тренер — Андрій Казначеєв. Вже наступного року (в 2001-му) почалася професійна кар’єра Віктора Смирнова.
Чоловік пригадує, що найбільше в його пам’яті відклався період, коли він уперше поїхав на міжнародні змагання — Чемпіонат світу з плавання, який відбувався в Аргентині.
«Це був 2002 рік. Я тоді завоював два «срібла» й чотири «бронзи». Досі пам’ятаю ці приємні емоції й бажання значно покращувати свої результати», — розповідає Віктор Смирнов.
На Паралімпійських іграх чоловік уперше виступив у 2004 році. Тоді він дебютував із п’ятьма золотими медалями, а також «сріблом» та «бронзою».
Того ж року, у свої 18, спортсмен отримав найвищу державну відзнаку — звання Героя України.
«Спершу я сприймав цю нагороду, як своє чергове досягнення. Лише з часом я почав розуміти всю відповідальність такого звання, адже коли ти Герой України, то автоматично стаєш прикладом як для спортсменів, так і для інших людей. Всі, хто знають мене, покладали на мене неабиякі сподівання», — ділиться спортсмен.
Надалі ж паралімпієць не лише будував власну кар’єру, а й прищеплював любов до плавання іншим людям. Зокрема, в 2006 році чоловік став співорганізатором турніру з плавання, що відбувався в місті Харцизьк (Донецька область). Тоді ж до цього дійства долучилися 57 спортсменів. Наступного року турнір «переїхав» у Донецьк й Віктор продовжив розвивати його саме там. Уже в 2014 році до змагань доєдналися аж 280 учасників із 17 областей України та ще п’ять команд, які приїхали із-за кордону.
«Славні тоді були часи. Вони назавжди залишили теплий слід у моєму серці. Адже далі — сталася велика війна…», — розповідає паралімпієць.
Дійсно, повномасштабне вторгнення рф на територію нашої країни внесло свої корективи в життя кожного українця. Віктор Смирнов — не виняток. На той час чоловік проживав у Слов’янську, тож вимушений був покинути рідне місто й 1 березня 2022 року він приїхав у Черкаси. Його вибір, каже, був очевидним:
«У Черкасах живе мій брат і ще багато друзів. Тоді та й, на щастя, зараз тут відносно спокійно. Відчуваю тут себе безпечно».
Далі на спортсмена чекала тривала підготовка до Чемпіонату світу з плавання, тож він на чотири місяці поїхав жити до Іспанії, а після — жив у Київській області, де й будував своє життя до квітня 2024 року.
«Коли я повернувся в Україну, то дуже часто бував у Черкасах — відпочивав із рідними, друзями й вирішив, що саме тут хочу розвивати свій бізнес. Полюбилося мені це місто», — зазначає чоловік.
Цьогоріч Віктор Смирнов вирішив завершити свою спортивну кар’єру. Аргументує це тим, що виснажився:
«На останніх двох Чемпіонатах світу я займав п’яті місця, тож не бачив сенсу готуватися до змагань у Парижі. Бути учасником Паралімпійських ігор — не просто поїхати, як турист, а віддати мінімум рік життя, сил та здоров’я на підготування. Я не був до цього готовим, тож ухвалив для себе рішення закінчити свою спортивну кар’єру».
Попри те, що спортивна кар’єра Віктора завершилася, варто зауважити, що любов до плавання в його серці все ще горить. У Черкасах чоловік став тренером МСК «Дніпро» й незабаром організує турнір із плавання в нашому регіоні.
Місцем для проведення таких змагань обрав Чорнобай, адже в місті Черкаси басейн для проведення турніру такого масштабу міг би бути лише один — «Сокіл», що міститься на базі МСК «Дніпро», однак його ще в 2021 році почали реконструювати за програмою «Великого будівництва» й після початку повномасштабної війни фінансування цього проєкту зупинилося.
«Я, звісно, дуже засмутився, що немає можливості провести турнір саме в Черкасах, однак мені й пощастило, що я знайшов у Чорнобаї саме таке приміщення зі спортзалом та басейном, яке нам і необхідне. Приємно, що нас там тепло зустріли й так само як ми, бажають прищеплювати любов до спорту й, зокрема, плавання», — ділиться Віктор.
Після тривалої підготовки, вже цими вихідними (26-27 жовтня) в Чорнобаї відбудеться XIII Відкритий турнір з плавання серед дітей з інвалідністю, який відвідають учасники з дев’яти областей України.
Віктор мріє, що в майбутньому в Черкасах все ж таки буде функціонувати новий басейн на базі МСК «Дніпро» й там же вдасться створити ветеранський простір.
«Я мрію створити місце, де ветерани, які повертаються з війни, зможуть опановувати різні види спорту й знаходити себе. Важливо, аби ці люди розвивалися й розуміли, що вони — справжні герої, ними пишалися й будуть пишатися», — ділиться Віктор Смирнов.