17.2 C
Cherkasy
П’ятниця, 11 Жовтня, 2024

Рани від цього болю ніколи не загоюються

Популярне

Хтось живе у злиднях, рахуючи кожну копійку, щоб вистачило на умовне «завтра», хтось намагається повернути втрачене кохання, страждаючи від самотності, хтось його ніколи і не мав, але відчуває глибоку пустоту у серці. А хтось втрачає рідних і близьких, залишаючись на самоті перед обличчям жахливого світу, який судячи з усього нічого хорошого і не мав на меті принести.

Тільки не потрібно зараз все спихувати на Бога. Він дав нам свободу вибору, а ми сприйняли її за можливість нести біль у цей світ. І повірте, йому теж від цього болить, але Бог не втручатиметься, інакше вся надана нам свобода була би фарсом і не більше того. Нам теж потім болить, коли ми осмислюємо той біль, що принесли у світ.

Батько Кулі, сміливий полковник, якого мені пощастило знати ще з 2014 року – велика людина, який виховав надзвичайного, хороброго сина. Його біль можуть відчути лише ті, хто втрачав дітей. Рани від цього болю ніколи не загоюються. Куля з перших днів у нашому підрозділі і залишиться навіки в строю у стократ, відомщений ворогам.

загиблий на Сході захисник

Батьків Лома я не знав. Знаю лише що вони живуть на окупованих територіях. І їх біль того, що вони не змогли поховати свого сина, можуть відчути лише ті, хто так само не зміг. Лом – старий азовець, який давно міг просунутись по кар’єрних сходах, але завжди їх заперечував, обираючи лиху козацьку вдачу на полі бою. Навіки у строю, ми помстимося.

загиблий на Сході український захисник

Рись – найвідважніша дівчина , яку я зустрічав у своєму житті. Її біль у тому, що вона втратила більшість близьких друзів, з якими стояла в одному строю. Це біль дівчини, яка дала фору більшості чоловікам в Україні не може відчути майже ніхто.

фотографія українських захисників

А мій біль у тому, що я сприймаю свій батальйон як дитя і коли хтось гине – відчуваю, як з мене шкіру живцем здирають, та усвідомлення того, що на війні інакше бути не може все одно не допомагає.
Парадокс у тому, що біль є одночасно фактором злому і мотивації для жорсткої боротьби. І щоразу, обираючи боротися, а не зламатися, я сподіваюсь що суспільство обере так само, адже їх біль куди менший.

Допис із фейсбуку Дмитра Кухарчука

ТОП новини

0 0 голоси
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі

Останні новини