Глибоко під поверхнею Землі можуть ховатися справжні скарби, цінність яких значно перевищує вартість алмазів, рубінів чи сапфірів. Йдеться про рідкісноземельні елементи — групу металів, без яких неможливо уявити сучасну електроніку, електромобілі, вітрові турбіни та багато інших високотехнологічних виробів. Тепер міжнародна команда вчених заявила, що знайшла спосіб значно точніше визначати місця їхнього залягання.
Дослідження очолила петрологиня Емілі Боумен з Кембриджського університету. Разом із колегами вона створила своєрідну геологічну «карту скарбів», яка вказує на регіони, де можуть знаходитися великі й досі невідомі поклади рідкісноземельних елементів. Дослідження опублікованомо в Nature Geoscience.
Попри свою назву, ці елементи не є надзвичайно рідкісними. Вони розсіяні по всій земній корі, але лише зрідка концентруються в таких обсягах, щоб їх було економічно вигідно видобувати. Саме тому пошук нових родовищ залишається одним із головних викликів для сучасної промисловості.
Сьогодні значна частина світового видобутку рідкісноземельних елементів припадає на Китай. Однак попит на ці ресурси стрімко зростає через розвиток «зеленої» енергетики та цифрових технологій. Вчені переконані, що нові родовища можуть бути приховані в глибинах літосфери — твердої оболонки Землі, яка включає земну кору та верхню частину мантії.
Дослідники зосередили увагу на незвичайних магматичних породах, які формуються з магми, багатої на вуглекислий газ. Саме такі породи часто пов’язані з утворенням великих запасів рідкісноземельних елементів. Особливий інтерес викликали карбонатити — надзвичайно рідкісні вулканічні породи, які містять багато карбонатних мінералів замість звичних силікатів.
Щоб перевірити свої припущення, команда проаналізувала базу даних із приблизно 9 тисяч зразків магматичних порід, знайдених у різних куточках світу. Додатково були використані дані про поширення сейсмічних хвиль під час землетрусів. Це дозволило створити своєрідні «зрізи» надр планети та побачити структуру літосфери на великих глибинах.
Результати показали цікаву закономірність. Найбільш перспективні породи для утворення рідкісноземельних родовищ зазвичай виникають під товстими та дуже давніми ділянками літосфери. Саме там високий тиск і відносно низькі температури створюють умови, за яких мінерали можуть поступово накопичувати цінні елементи протягом мільйонів років.
Коли тектонічні плити рухаються або відбуваються інші геологічні процеси, такі породи можуть частково плавитися та знову тверднути. Під час цих циклів рідкісноземельні елементи концентруються дедалі сильніше, формуючи великі поклади, придатні для промислового видобутку.
Особливо цікаво, що вчені аналізували відносно молоді породи віком менше 200 мільйонів років. Наступним етапом дослідження стане вивчення значно старіших геологічних формацій, які утворилися ще до розколу суперконтиненту Пангея. На думку дослідників, саме там можуть приховуватися найбільші невідкриті родовища рідкісноземельних елементів на планеті.
Деякі з уже відомих великих родовищ виникли настільки давно, що їхнє формування почалося ще до появи динозаврів. Тому заглиблення в давню геологічну історію Землі може принести справжні відкриття.
Науковці вважають, що нова карта допоможе не лише знаходити стратегічно важливі ресурси, а й краще зрозуміти процеси, які відбуваються в надрах нашої планети. А з огляду на майбутній попит на матеріали для акумуляторів, електротранспорту та відновлюваної енергетики, такі відкриття можуть відіграти ключову роль у розвитку світової економіки протягом наступних десятиліть.
Джерело: portaltele.com.ua