Антарктиду часто називають одним із найчистіших і найменш змінених людиною місць на Землі. Тут немає великих міст, промислових зон чи постійного населення, однак навіть цей ізольований континент не зміг уникнути глобальної проблеми пластикового забруднення.
Нове дослідження показало: у ґрунтах внутрішніх районів Антарктиди вперше виявили нанопластик — надзвичайно дрібні частинки пластику розміром менше одного мікрометра. Відкриття свідчить, що пластикові відходи здатні долати величезні відстані та потрапляти навіть у найвіддаленіші куточки планети.
Небезпека, яку не видно неозброєним оком
Про забруднення довкілля мікропластиком говорять уже кілька років, але нанопластик може бути ще більшою загрозою. Через свої крихітні розміри ці частинки легше переміщуються повітрям і водою, можуть проникати крізь клітинні мембрани живих організмів і накопичувати на своїй поверхні інші токсичні речовини.
Раніше вчені вже знаходили нанопластик у різних віддалених регіонах світу — зокрема в Альпах та Гренландії. Це вказувало на можливість його перенесення атмосферними потоками на тисячі кілометрів від джерел забруднення.
Втім, Антарктида залишалася своєрідною загадкою. Якщо пластикові відходи вже були знайдені в її океанічних екосистемах — у морській воді, льоду, снігу та прибережних відкладах, — то інформації про забруднення внутрішніх ґрунтів майже не існувало.
Причина проста: виявити нанопластик у природних матеріалах надзвичайно складно. Його кількість дуже мала, а ґрунт містить безліч інших речовин, які можуть заважати точному аналізу.
Пластик знайшли навіть у сухих долинах Антарктиди
У новій роботі, опублікованій у журналі Scientific Reports, дослідники вивчили зразки ґрунту з долин Тейлора та Райта у районі сухих долин Мак-Мердо — одного з найсуворіших і найпосушливіших місць Антарктиди. Зразки відібрали у січні 2023 року. Науковці дослідили 13 поверхневих проб ґрунту, а також чотири зразки з глибини понад 20 сантиметрів.
Для пошуку нанопластику команда використала нову високоточну методику — термодесорбційний протонно-трансферний мас-спектрометричний аналіз. Цей підхід дозволяє знаходити надзвичайно малі концентрації пластикових частинок, які раніше залишалися непоміченими.
Результати виявилися несподіваними: нанопластик знайшли у більш ніж половині досліджених поверхневих ділянок. Його концентрація сягала 295 нанограмів на грам ґрунту. Частинки також виявили у глибших шарах, хоча й у менших кількостях, що може свідчити про поступове переміщення пластику всередині ґрунту.
Який пластик потрапив до Антарктиди
Дослідники ідентифікували шість основних типів пластикових матеріалів:
- поліетилен;
- поліпропілен;
- поліетилентерефталат (PET);
- полістирол;
- полівінілхлорид (PVC);
- частинки від зношування автомобільних шин.
Найбільшу частку за масою становив поліпропілен — приблизно 41,9% від загальної кількості знайденого пластику. На другому місці були частинки від шин — 29,6%, а поліетилен склав близько 14,6%.
Походження цих частинок поки що точно не встановлене, але науковці припускають, що значна їх частина могла потрапити в Антарктиду з атмосфери. Повітряні потоки здатні переносити нанопластик на величезні відстані, поступово осаджуючи його навіть у районах, де немає прямого впливу людської діяльності.
Справжні масштаби можуть бути ще більшими
Автори дослідження наголошують: отримані цифри, ймовірно, є нижчими за реальний рівень забруднення.
Методика аналізу не дозволяє вилучити й виміряти абсолютно всі частинки, а деякі більші нанопластики можуть залишатися непоміченими. Крім того, дослідження охопило лише невелику кількість зразків, а розподіл пластику в антарктичних ґрунтах виявився дуже нерівномірним.
Це означає, що для повної картини потрібні масштабніші дослідження в різних регіонах континенту.
Антарктида більше не є недоторканною
Нове відкриття змінює уявлення про те, наскільки далеко може поширюватися людський вплив. Навіть території, які здавалися ізольованими від цивілізації, тепер демонструють сліди глобального забруднення.
Антарктичні екосистеми особливо вразливі через повільні природні процеси та суворі умови. Якщо нанопластик уже проник у ґрунти внутрішніх районів континенту, наступним завданням учених буде з’ясувати, як ці частинки впливають на місцеві мікроорганізми, рослини та харчові ланцюги.
Відкриття нагадує: пластикове забруднення давно перестало бути лише проблемою міст і океанів. Воно стало глобальним явищем, яке залишає сліди навіть там, де людина майже не буває.
Джерело: portaltele.com.ua