Більшість знань про поширення пташиного грипу серед диких птахів досі ґрунтувалася на дослідженні загиблих особин. Однак нове дослідження шведських науковців показало, що не менш важливо спостерігати за тими птахами, які пережили інфекцію. Саме вони можуть розповісти, як вірус впливає на поведінку, міграцію та майбутнє популяцій.
Дослідники з Університету Ліннея скористалися унікальною нагодою під час масштабного спалаху пташиного грипу серед чорноголових мартинів на узбережжі Балтійського моря влітку 2023 року.
Масова загибель птахів
Спалах стався поблизу шведського міста Кальмар. Упродовж одного місяця на території трьох муніципалітетів було знайдено понад 700 мертвих чорноголових мартинів.
Особливо сильно постраждали пташенята. У деяких колоніях загинуло понад 90% молодняка, а окремі місця гніздування майже повністю спорожніли. Дорослі птахи також масово хворіли, демонструючи характерні неврологічні симптоми: втрату координації, труднощі з пересуванням і неконтрольовані рухи головою.
GPS-трекери допомогли зробити несподіване відкриття
Ще до початку епідемії вчені реалізовували інший проєкт, пов’язаний із вивченням поширення стійких до антибіотиків бактерій. У рамках цієї роботи близько 30 мартинів оснастили GPS-передавачами.
Саме це випадкове рішення дозволило дослідникам отримати безцінні дані про поведінку живих птахів під час спалаху вірусу.
Частина позначених мартинів мешкала на острові Еланд, куди інфекція так і не дісталася. Це дало змогу порівняти поведінку здорових та інфікованих колоній.
Інфіковані птахи майже перестали літати
Після початку спалаху GPS зафіксував різкі зміни.
Середня швидкість щоденного пересування заражених мартинів скоротилася приблизно на 54%. Зазвичай під час сезону розмноження дорослі птахи постійно літають між гніздом і місцями пошуку їжі, годуючи пташенят. Однак після зараження їхня активність різко зменшилася.
Спочатку вчені припускали, що це може бути пов’язано із загибеллю потомства. Проте попередні дослідження показують протилежне: якщо птахи втрачають пташенят, вони зазвичай починають літати навіть більше, адже вже не прив’язані до гнізда.
Тому дослідники дійшли висновку, що саме інфекція стала головною причиною різкого зниження рухливості.
Міграція почалася майже на два тижні раніше
Ще одним несподіваним відкриттям стала зміна термінів осінньої міграції.
Птахи, які пережили спалах, вирушили у переліт майже на два тижні раніше, ніж зазвичай. Це може мати серйозні наслідки для поширення вірусу, адже інфіковані або нещодавно перехворілі особини починають контактувати з іншими видами птахів у нових регіонах.
GPS-маршрути показали, що окремі чорноголові мартини долали величезні відстані, дістаючись навіть Португалії. За словами дослідників, чайка здатна перетнути значну частину Європи всього за кілька днів.
Імунітет може зберігатися щонайменше два роки
Після завершення епідемії науковці повторно відловили частину птахів, які вижили, та перевірили їхню кров.
Результати виявилися обнадійливими. Через рік після спалаху антитіла до вірусу були присутні приблизно у 84% обстежених мартинів. Ще через рік позитивний результат зберігався майже у 81% птахів, хоча рівень антитіл дещо знизився.
Це свідчить про те, що птахи, які пережили зараження, можуть зберігати захист від повторного інфікування щонайменше протягом двох років.
Новий погляд на боротьбу з пташиним грипом
Автори дослідження наголошують, що спостереження лише за загиблими птахами не дає повної картини розвитку епідемії. Дані GPS-моніторингу дозволили вперше побачити, як вірус змінює повсякденне життя диких птахів, їхню рухливість і міграційні маршрути.
Оскільки вірус H5N1 продовжує поширюватися Європою, подібні дослідження можуть допомогти точніше прогнозувати нові спалахи захворювання та краще розуміти, як інфекція поширюється між різними видами птахів і регіонами.
Джерело: portaltele.com.ua