17.7 C
Cherkasy
Неділя, 16 Червня, 2024

Людина фантастичного таланту. Згадаймо поета Максима Кривцова (Далі)

Популярне

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько–українська війна. Нині згадаємо Максима Кривцова.

Максим Кривцов був воїном, поетом і фотографом. Мріяв творити, але усі його плани зруйнувала війна.

Народився Максим 22 січня 1990 року у Рівному. Навчався у рівненських школах №23 та №28. Близько 10 років займався плаванням.

Максим Кривцов позивний Далі був воїном, поетом і фотографом фото Максим Кривцов, Facebook

Закінчив у Рівному технікум технологій та дизайну за спеціальністю «Виробництво нетканих текстильних матеріалів». Згодом вивчав проєктування взуття та шкіряних виробів у Київському національному університеті технологій та дизайну.

Працював продавцем-консультантом, помічником майстра ательє, SMM-ником.

У 2014 році пішов добровольцем на фронт. Був учасником АТО/ООС. Спочатку воював у складі 5-го батальйону ДУК «Правий сектор». Обороняв, зокрема, Піски й Авдіївку на Донеччині. Згодом пройшов суворий відбір і потрапив до Бригади швидкого реагування Національної гвардії України.

Максим Кривцов на фронті фото з відкритих джерел

Після демобілізації був контент-менеджером Центру реадаптації та реабілітації учасників АТО та ООС «Ярміз» і копірайтером у благодійній організації «Veteran Hub». Доєднався фотографом і ментором проєкту для дітей «Строкаті єноти».

З 24 лютого 2022 року, коли почалось повномасштабне вторгнення, Максим Кривцов вступив до лав Збройних Сил України. Був кулеметником у Силах спеціальних операцій. Воював на Київщині, Харківщині, Херсонщині, Луганщині й Донеччині.

Максим дуже любив тварин, разом з ним на фронті був рудий кіт фото: Максим Кривцов, Facebook

Писати вірші Максим почав ще з підліткового віку. Його поезії друкували у збірках «Книга Love 2.0. Любов і війна», «Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну», «Колискова 21-го століття Vol. 1: що тебе заколисує?».

Окремі вірші Максима були покладені на музику. Так, гурт «Yurcash» виконує пісні на його поезії – «Панівна висота», «Він в ЗСУ, вона в ТрО», «Жовтий скотч». Остання є саундтреком фільму «Наші котики».

Після загибелі Максима його тато, Олександр Кривцов, почав співати вірші сина. Наприклад, на подіях, присвячених пам'яті Далі.

У грудні 2023-го вийшла перша поетична збірка Максима «Вірші з бійниці», в якій розміщені світлини його авторства. За життя Далі встиг провести лише одну презентацію «Віршів з бійниці» – під час табору «Строкатих єнотів» поезію Максима Кривцова читали діти.

«Вірші з бійниці» визнали однією з найкращих українських книжок 2023 року за версією українського ПЕН. Перший тираж книги розкупили в день загибелі Максима. За неповні 4 місяці продажів тираж «Віршів з бійниці» склав понад 20 000.

5 фото На весь екран

Cвітлини Максима Кривцова, деякі з них були представлені на виставці фоторобіт «Іноді я фотографую війну» Максима Кривцова, Далі фото Максима Кривцова, Facebook

На фронті Далі почав писати роман, але він, на жаль, ніколи не буде дописаний.

7 січня 2024 року Максим загинув під час бойових дій на Харківщині.

«Темрява… нема світла…. немає дня…», – написала згорьована мама Максима Надія Кривцова.

Перед своєю загибеллю поет написав пророчий вірш про смерть військового.

«Мій прострелений автомат заржавіє бідненький, мої змінні речі та екіпу передадуть новобранцям, та скоріше б уже весна, щоб нарешті розквітнути фіалкою», – написав захисник. Увечері 7 січня мама поета написала у коментарі до цього допису: «Фіалками мій найдорожчий син проросте».

Кількасот людей прийшли до Михайлівського Золотоверхого собору, де відспівали Максима Кривцова. Київ, 11 січня 2024 рік. Фото: Олександр Магула/Суспільне фото: Олександр Магула/Суспільне

Попрощалися із Максимом Кривцовим у Києві 11 січня 2024 року у Михайлівському золотоверхому соборі та на Майдані Незалежності.

12 січня захисника поховали у Рівному на Алеї Героїв кладовища «Нове».

Державні нагороди Максима Кривцова:‍

‍За життя отримав нагороди:

  • Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест».
  • Відзнаку Президента України – медаль «Захиснику Вітчизни».
  • Відзнаку Президента України – медаль «За участь в антитерористичній операції».
  • Відзнаку Президента України – медаль «За оборону України».
  • Відзнаку Міністерства оборони України – медаль «За сприяння Збройним силам України»
  • Відзнаку «Доброволець АТО».

Посмертно був нагороджений:

  • Орденом «За заслуги» III ступеня
  • Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України
    «Хрест Заслуги».

Вшанування пам'яті Максима Кривцова:

Rud-Далі новий сорт фіалки , названий на честь Максима Кривцова фото Іnstagram fialki_dnipro

Селекціонер з Дніпра Євген Рудницький назвав новий сорт фіалки «RUD-Далі» – на честь Максима Кривцова.

У лютому 2024 року Максим Кривцов (посмертно) став лауреатом літературної премії імені Уласа Самчука.

Ім’ям Максима Далі Кривцова у Рівному назвали запасне футбольне поле Народного клубу «Верес», що на вулиці Героїв Маріуполя.

Спогади про Максима Кривцова

Максим Кривцов фото Facebook Максим Кривцов

«Максим назавжди залишиться у наших серцях як людина, яка несла з собою світло та випромінювала добро, як би банально це не звучало. Тому його любили друзі й діти. Навіть тваринки. Всім, хто його знав, пощастило. А ще він – найкращий син, брат і дядько. Максим завжди був вірним своїм ідеалам, обравши свій шлях – не сходив із нього. Й ідеали він мав чудові!

Це людина фантастичного таланту. І кожна з його граней сяяла, мов діамант. Справжній хоробрий воїн, який не боявся найскладніших завдань. Свої переживання та рефлексії виливав у віршах, у кожному з яких – частина душі. А разом вони – ціла історія. Варті Нобелівки та всіх премій світу, бо в них так гостро відчуваються життя, смерть та любов. Вони – справжні. І торкаються серця напряму.

Ще Максим – чудовий фотограф. Бо в свою фотокамеру ловив те, що інші не бачили. Справжній митець. І найкращий педагог для дітей у чудових «Строкатих єнотах». Втрата такої людини змушує сонце зупиниться та плакати, бо такі душі приходять в гості на землю так рідко, і міняють її на краще. Не забудьмо його. Шануймо його пам'ять та спадок», – згадує про Максима сестра Анастасія Худавердян.

Фіалка і книга Максима Кривцова у Рівненській обласній бібліотеці фото Рівненська обласна бібліотека, Facebook

«…Тонке, глибоке, чисте серце. Що не могло терпіти зла і несправедливості. Що вміло любити. А любов – це дія. Тому він з худенького хлопчака з фіолетовим волоссям перекував і загартував себе на Воїна.

Довгий і важкий шлях. Прямий контакт з 20-50 метрів. Засідки. Штурми. Звільнені міста і села. Викошені посадки, по коліно в багнюці. Рейди в тил ворога на багато кілометрів. Влучна робота з мк19. Зухвалі нальоти на ворожі позиції. Арта і авіаудари.

Від Києва до Балаклії, від Херсона до Куп‘янська, від Лисичанська до Бахмута. Ніс свій кулемет і працював з ним як Боженька. Хоробрий, надійний, відданий. Талановитий поет, фотограф, наставник для дітей, його життя – це акт мистецтва.

Але я пишу це все, би ви знали. Він був справжній фахівець. Спешл. Лицар, що вбив багато ворогів. Ми втратили у першу чергу великого Лицаря…», – писав про Далі побратим Максима, військовий та письменник Дмитро Вербич.

Світлина Максима Кривцова, яка облетіла мережі фото з відкритих джерел

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

ТОП новини

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Останні новини