Правляча Ліберально-демократична партія Узбекистану одержала лідерство на парламентських виборах. Голосування пройшло в неділю 27 жовтня. Про перемогу стало відомо з даних Центральної виборчої комісії.
Так, партія влади отримує 64 мандати зі 150 у нижній палаті парламенту, Демократична партія «Міллій тікланіш» – 29 мандатів, «Екологічна партія Узбекистану» – 16, «Народно-демократична партія Узбекистану» – 20, Соціал-демократична партія «Адолат» – 21.
Явка, за даними ЦВК, становила 74,72%. Проголосувало понад 15 мільйонів виборців, з них більш як 140 тис. зробили це за кордоном. У Ферганській області країни явка була найвищою – 75,71%. Найменше голосували жителі Ташкенту – 62,39%, додає узбецька редакція «Радіо Свобода».
Попередні парламентські вибори в Узбекистані пройшли у 2019 році. Країна під керівництвом Шавката Мірзійоєва виходила з самоізоляції після понад 25 років правління авторитарного лідера Іслама Карімова. Утім, політика в Узбекистані залишається закритою, а простір для плюралізму та критики влади звужений, пише видання.
Упродовж останніх 15 років у країні перемагали ті ж провладні політичні фракції, які дотримуються єдиної політики з важливих питань. 37-мільйонний Узбекистан має тісні економічні зв'язки з Росією, де працюють мільйони узбецьких трудових мігрантів. Але Ташкент зберігає нейтралітет у російсько-українській війні і заявляє, що нібито дотримується західних санкцій проти Москви.
Нагадаємо, в Узбекистані у неділю, 27 жовтня, пройшли вибори до Законодавчої (нижньої) палати парламенту та місцевих кенгашів (рад).
Вибори відбувалися в умовах відсутності опозиційних партій. Як зазначає Reuters, на виборах всі партії лояльні до президента Мірзійоєва.
Вибори проводилися за оновленим законодавством. Зокрема, відтепер жінки мають становити щонайменше 40% від кількості висунутих партіями кандидатів у депутати. Також для обрання депутатом достатньо отримати голоси відносної більшості виборців: кандидата вважають обраним, якщо він набере більше голосів, ніж інші кандидати у виборчому окрузі, після чого зникає потреба проведення повторного голосування.
Як відомо, минулого року президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв переобрався на третій термін, заздалегідь внісши поправки до конституції, що обнулили попередні два. Його перша каденція розпочалася у 2016 році, друга – у 2021. Раніше на Мірзійоєва покладалися великі надії – перетворення репресивної автократії на більш відкриту сучасну державу. Економічний стан Узбекистану справді трохи одужав, але очікуваних демократичних змін так і не відбулося.
Читайте також:
- Шольц зустрівся із президентом Узбекистану: про що домовилися лідери країн
- В Узбекистані вчителька вдарила учня через російську мову. Суд виніс їй вирок
- Узбекистан відмовився вступати в економічний союз із Путіним